Джек Гріліш
Джек Гріліш (англ. Jack Grealish, нар. 10 вересня 1995, Бірмінгем) — англійський та ірландський футболіст, фланговий півзахисник та нападник клубу «Манчестер Сіті».
Джек Гріліш | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 вересня 1995 (26 років) | |||||||||||||||||||||||||
Бірмінгем, Англія | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Ірландія і Англія | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Манчестер Сіті» | |||||||||||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
2002—2012 | «Астон Вілла» | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за клуби «Астон Вілла» та «Ноттс Каунті», а також молодіжну збірну Англії.
Клубна кар'єра
Народився 10 вересня 1995 року в місті Бірмінгем. Вихованець футбольної школи клубу «Астон Вілла» з рідного міста. У сезоні 2012/13 став переможцем міжнародного турніру NextGen Series, граючи за команду «Астон Вілли» до 19 років[1]. У сезоні 2013/14 був в оренді в клубі «Ноттс Каунті», що виступав у Першій лізі (3-й дивізіон Англії). Провів 37 ігор і забив 5 голів у чемпіонаті.
За основну команду «вілланів» дебютував 7 травня 2014 року в 29-му турі Прем'єр-ліги в матчі проти «Манчестер Сіті». Бірмінгемці зазнали поразки з рахунком 0:4[2]. У сезоні 2014/15 зіграв 17 матчів у Прем'єр-лізі. Дійшов з командою до фіналу Кубка Англії, у якому «Астон Вілла» зазнала поразки з рахунком 0:4 від лондонського «Арсеналу»[3]. У сезоні 2015/16 зіграв 16 матчів і забив 1 гол у чемпіонаті[4]. У сезоні 2016/17 зіграв 31 матч і забив 5 голів у Чемпіоншипі[5]. У сезоні 2017/18 зіграв 30 матчів і забив 3 голи в Чемпіоншипі[6]. У сезоні 2018/19 зіграв 34 матчі і забив 6 голів у Чемпіоншипі[7]. Разом з командою виграв плей-офф за вихід в АПЛ[8].
У наступному сезоні команда сенсаційно вийшла у фінал Кубка Футбольної ліги 2020 року, де поступилась 1:2 «Манчестер Сіті»[9], втім, у чемпіонаті справи йшли не дуже вдало і за чотири тури до кінця чемпіонату відставала на 4 очки від рятівної 17 позиції. Тим не менш, команді Гріліша вдалось виправити ситуацію і, зігравши в останньому турі внічию 1:1 з «Вест Гем Юнайтед», обидві команди зберегли собі прописку в еліті на наступний сезон[10][11]. Станом на 26 липня 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 159 матчів у національному чемпіонаті.
5 серпня 2021 року Джек Гріліш перейшов до «Манчестер Сіті»[12]. Сума трансферу склала 100 мільйонів фунтів стерлінгів, що стало рекордним трансфером в історії англійського футболу[13].
Виступи за збірні
2011 року дебютував у складі юнацької збірної Ірландії (U-17), після чого грав за юнаків до 18 років, а протягом 2013—2015 років входив до складу молодіжної збірної Ірландії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.
У травні 2015 року головний тренер збірної Ірландії Мартін О'Ніл повідомив, що Гріліш відмовився від виклику в збірну, оскільки тоді був зосереджений на іграх за клуб[14]. У вересні 2015 року головний тренер збірної Англії Рой Годжсон висловив надію, що Гріліш визначиться зі своїм майбутнім вже до жовтня[15].
28 вересня 2015 року Джек оголосив, що ухвалив рішення виступати за збірну Англії[16][17]. 18 березня 2016 року отримав дозвіл ФІФА на виступ за збірну Англії[18].
19 травня 2016 року Гріліш дебютував у складі молодіжної збірної Англії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині Рубену Лофтус-Чіку в матчі проти Португалії (1:0) на Турнірі в Тулоні[19]. У другому матчі на турнірі, через чотири дні, він зробив дубль у матчі проти Гвінеї (7:1)[20]. Загалом на тому турнірі Англія виграла всі п'ять матчів і виграла турнір уперше після 1994 року[21].
Наступного року Гріліш був названий у складі молодіжної збірної на молодіжному чемпіонаті Європи 2017 року у Польщі.[22], де англійці дійшли до півфіналу. Загалом за англійську «молодіжку» з 2016 до 2017 року він провів сім матчів, забивши два голи[23].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2012–13 | «Астон Вілла» | ПЛ | 0 | 0 | КА+КЛ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
2013–14 | «Ноттс Каунті» | 1Л (ІІІ) | 37 | 5 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | ТФЛ | 1 | 0 | 39 | 5 |
2014–15 | «Астон Вілла» | ПЛ | 18 | 0 | КА+КЛ | 6+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 0 |
2015–16 | ПЛ | 16 | 1 | КА+КЛ | 2+3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 1 | |
2016–17 | ЧФЛ (ІІ) | 31 | 5 | КА+КЛ | 1+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | |
2017–18 | ЧФЛ (ІІ) | 27+3[24] | 3+0[24] | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 3 | |
2018–19 | ЧФЛ (ІІ) | 34 | 6 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 35 | 6 | |
2019–20 | ПЛ | 27 | 7 | КА+КЛ | 0+5 | 0+2 | - | - | - | - | - | - | 32 | 9 | |
Усього за «Астон Віллу» | 144 | 20 | 21 | 2 | - | - | - | - | 165 | 22 | |||||
Усього за кар'єру | 181 | 25 | 22 | 2 | - | - | 1 | 0 | 204 | 27 |
Особисте життя
Батько Джека, Кевін Гріліш, ірландець. Народився в Бірмінгемі, Англія. Бабуся і дідусь по батьківській лінії — ірландці. Дід по материнській лінії теж ірландець[25][26]. Сам Джек теж народився в Бірмінгемі[27] і виріс у сусідньому Солігаллі[28].
Молодший брат Джека, Кілан, помер від синдрому раптової дитячої смерті у квітні 2000 року у віці дев'яти місяців[29].
Прапрадід Джека, Біллі Гарраті, був футболістом. Протягом декількох сезонів виступав за «Астон Віллу», з якою виграв чемпіонат (1899, 1900) і кубок (1905) Англії[30][31].
Примітки
- NextGen Series Final: Chelsea U19 0 Aston Villa U19 2.
- Сезон 2013/2014.
- Сезон 2014/2015.
- Сезон 2015/2016.
- Сезон 2016/2017.
- Сезон 2017/18.
- Сезон 2018/19.
- Championship Play-Offs 18/19.
- McNulty, Phil (1 березня 2020). Aston Villa 1-2 Manchester City: Sergio Aguero & Rodri goals secure third Carabao Cup in a row. BBC Sport (en-gb). Процитовано 2 березня 2020.
- Preece, Ashley (9 липня 2020). Dean Smith admits Villa relying on others after Man United defeat. birminghammail. Процитовано 27 липня 2020.
- Emotional Smith proud to have kept Villa up. BBC Sport. 26 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- CITY SEAL GREALISH DEAL
- Перехід Джека Гріліша в "Манчестер Сіті" став трансферним рекордом англійської Прем'єр-ліги
- Гравець «Астон Вілли» Гріліш відмовився від виклику в збірну Ірландії.
- Ходжсон: хочу, щоб Гріліш скоріше погодився грати за збірну Англії.
- Jack Grealish chooses England over Republic of Ireland.
- Гріліш волів збірну Англії команді Ірландії.
- півзахисник «Астон Вілли» Гріліш отримав дозвіл виступати за збірну Англії
- Dickson, Andrew (19 травня 2016). England U21 1–0 Portugal U21: Grealish plays in Toulon win. Sky Sports. Процитовано 15 серпня 2018.
- Lewis, Daniel (24 травня 2016). Result: Debutant Jack Grealish bags brace as England U-21s put seven past Guinea U-23s. Sports Mole. Процитовано 15 серпня 2018.
- England Under-21s win Toulon Tournament for first time in 22 years. BBC Sport. 29 травня 2016. Процитовано 15 серпня 2018.
- Stephenson, Billy (26 червня 2017). 2017 European U21 Championships: Squads, fixtures, results, stadiums and more for tournament in Poland. Daily Mirror (London). Процитовано 15 серпня 2018.
- England's matches: The under 21's: 2010–20. England Football Online. 24 червня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
- Плей-оф
- Fallon, John (17 жовтня 2014). Jack Grealish poised to commit to Ireland senior squad. The Irish Times (Dublin). Процитовано 15 серпня 2018.
- Rostron-Pike, Nick (21 квітня 2015). Exclusive – Jack Grealish faces tough decision about England future, claims father. talkSPORT. Процитовано 15 серпня 2018.
- Джек Гріліш. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 31 травня 2018.
- Percy, John; Wilson, Jeremy; Edwards, Luke (20 квітня 2015). Aston Villa's Jack Grealish could spark international tug-of-war between Ireland and England. The Daily Telegraph (London). Процитовано 31 травня 2018.
- Kendrick, Mat (8 квітня 2018). The family tragedy that inspires Aston Villa's Birmingham City derby hero Jack Grealish. Birmingham Mail. Процитовано 11 березня 2019.
- Kendrick, Mat (26 травня 2015). Aston Villa v Arsenal: This 1905 FA Cup winner is related to a current Villa star – find out who. Birmingham Mail. Процитовано 15 серпня 2018.
- Player info: William Garraty. Englandstats.com. Davey Naylor. Процитовано 15 серпня 2018.
Посилання
- Джек Гріліш на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Джек Гріліш на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Джек Гріліш на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Джек Гріліш на сайті Soccerbase (англ.)