Джеміль Сейдамет
Джемі́ль Сейдаме́т (крим. Cemil Seydamet; 21 травня 1903, Карасубазар, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — 1977, Москва, СРСР) — кримськотатарський поет і письменник.
| Джеміль Сейдамет | |
|---|---|
| Народився |
21 травня 1903 Білогірськ, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1977 Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | письменник, поет |
З життєпису
Народився 21 травня 1903 року в місті Карасубазарі.
Освіту отримав у середній школі. Замолоду був робітником, садівником.
У 1922 році навчався у партійній школі в Сімферополі.
Літературний дебют Джеміля Сейдамета відбувся у 1923 році з публікацією вірша Шаркъ («Схід»)[1].
У 1924-28 роках навчався в Московському університеті трудящих Сходу.
Повернувшись до Криму, працював у часописі Илери, в газеті Янъы Дюнья.
1939 року Джеміль Сейдамет видав книгу «Германская и австрийская разведка в царской России». Після цього був висланий до Магадана, де кілька років пропрацював в газеті «Советская Колыма».
Помер Джеміль Сейдамет у 1977 році в місті Москві.
Творчість
Джеміль Сейдамет — автор віршів, низки романів, повістей і оповідань, зокрема Къанлы кольмек («Кривава сорочка», 1926), Къуртлагъан кокюс («Прогнилі груди», 1927), Къую тюбюнде («На дні криниці», 1928), Амам аралыгъы («Банний перевулок», 1928) Уфукъкъа догъру («До обрію», 1930).
- Вибрана бібліографія
- Ватан къызы : [Алиме Абденнанова акъкъында] / Сейдамет Дж. Асанов С. // Октябрь ёлунен : шиирлер, поэмалар, икяелер, очерклер. – Ташкент : Гъафур Гъулям адына бедиий эдебият нешрияты, 1968. – С. 366-378.
- Къуртлагъан кокюс : икяе // Йылдыз. – 1987. – №4. – С.82-90.
- Уфукъкъа догъру : роман. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1973. – 164 б.
- Халкъ къараманы : [Аметхан Султан] // Эшкъ олсун сизге : очерклер / тертип эткен Ш. Алядин. – УзССР девлет нефис эдебият нешр., 1963. – С. 80-86.
- Ыргъат Къадыр : эдебий портрет. – Ташкент : Эдебият ве санъат нешр., 1978. – 88 б.
Примітки
Джерела, посилання та література
- Джеміль Сейдамет (1903-1977) // інф. за 31.08.2016 на сайті Кримськотатарської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського (рос.)
- Джеміль Сейдамет на ana-yurt.com (рос.)
- Алядин Ш. Ильки огютчи // Алядин Ш. Юксек хызмет. – Ташкент, 1983. – С.130-138. (крим.)
- Керимов И. Джемиль Сейдамет (1903-1977) // Голос Крыма. – 1997. – 31 янв. – С. 6. (рос.)
- Юнусова Л. Джемиль Сейдамет // Крымскотатарская литература : Сб. произведений фольклора и литературы VIII — XX вв. – Симферополь : Доля, 2002. – С. 337-338. (рос.)