Джигда-хатун

Джигда-хатун (груз. ჯიგდა-ხათუნი; пом.. 1252) — цариця-консорт Грузії, перша дружина царя Давида VII Улу.

Джигда-хатун
Померла 1252
Діяльність політична діячка
У шлюбі з Давид VII Улу

Походження та заміжжя

Середньовічні грузинські хроніки не дають жодних відомостей про походження Джигди-хатун. Її ім'я свідчить про можливе монгольське походження. На думку сучасного історика Івана Джавахішвілі, Давид VII міг одружитися з нею приблизно в 1247 році з політичних причин, перебуваючи при дворі монгольського кагана Ґуюка, чекаючи визнання його царем Грузії і вирішення спору про престолонаслідування зі своїм тезкою — двоюрідним братом Давидом VI Нарином[1]. Інший сучасний вчений Кирило Туманов вважав Джигду-хатун сельджуцькою принцесою, дочкою султана Коньї[2]. У написі з церкви Абеліа на півдні Грузії вона згадується як Тамар-хатун, що вказує на те, що вона отримала нове, християнське ім'я в Грузії[3].

Регентство

Участь Джигди-хатун в управлінні Грузією було викликано від'їздом Давида до двору Батия, коли вона разом з придворним Джикуром залишилася в ролі регентів. Джикур, хоча й займав відносно незначну посаду церемоніймейстера (местумре), мав великий вплив при дворі завдяки своїй відданості Давиду VII. Він зіграв важливу роль у зниженні рівня розбоїв в країні. Таким чином, Джикур залишився охороняти царицю в Тбілісі. Він також відповідав за будівництво королівського палацу в Ісані і стягнення данини з «диких» горян Пхови[4][5].

Регентство Джигди-хатун було відкинуто знатним Торгвою з Панкісі, який спробував відокремитися від царства в Кахетії, області, ввіреної йому Давидом. Після повернення царя в Грузію домагання Торгви почали слабшати, і він повернувся до свого Панкіського володіння. Джикур виманив його звідти обіцянкою безпеки, але наказав вбити за намовою Джигди-хатун[6].

Питання спадкування престолу та смерть

Оскільки Джигда-хатун залишалася бездітною, що служило джерелом великого неспокою для грузинської знаті, Давид узяв собі в 1249 році тимчасову дружину, прекрасну аланську жінку Алтун, від якої він погодився відмовитися після народження спадкоємця. Їхній син, Георгій, з'явився на світ 1250 року, та був усиновлений Джигдою-хатун.

Союз Давида з Алтун був розірваний після народження другої дитини — дочки Тамари. Джигда-хатун померла в 1252 році і була похована у царському некрополі в Мцхеті[7][8]. Давид незабаром одружився втретє, на Гванці Кахаберідзе[7].

Генеалогія

Примітки

  1. Javakhishvili, 1982, с. 55, 70.
  2. Toumanoff, 1976, с. 124.
  3. Silogava, Valeri. არსენ მანგლელი. ქართველი ისტორიული მოღვაწენი (груз.). National Center of Manuscripts. Процитовано 13 березня 2020.
  4. "Chronicle of A Hundred Years", с. 576.
  5. Howorth, 1888, с. 111.
  6. "Chronicle of A Hundred Years", с. 576–577.
  7. "Chronicle of A Hundred Years", с. 581.
  8. Howorth, 1888, с. 141.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.