Джміль садовий

Поширення

Європа, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Сибір і Далекий Схід, на півночі зустрічається до підзони середньої тайги. Інтродукований в Новій Зеландії та Ісландії[3]. Вид поширений по всій території України[4].

Короткий опис імаго

Довгохоботковий. Великі джмелі довжиною тіла 18-24 мм[5].

Особливості біології та місця проживання

Широкий полілект. Гніздиться підземно в старих норах гризунів, охоче заселяє штучні підземні порожнини. Будує гніздо пізньою весною і на початку літа[3]. Збирає пилок на рослинах з родин бобові, жовтецеві та губоцвіті, а також на деяких рослинах з родин шорстколисті, березкові, розові, складноцвіті, маслинові[6].

Див. також

Примітки
  1. ITIS Report
  2. «Словники України on-line»
  3. Красная Книга Челябинской области: животные, растения, грибы / Министерство по радиационной и экологической безопасности Челябинской области, Ин-т экологии растений и животных УрО РАН; oтв. ред. Н.С.Корытин. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2005. – 450 с.
  4. Konovalova I. B. The Bumble Bees of Ukraine: Species Distribution and Floral Preferences // Psyche: A Journal of Entomology.— 2010.— Vol. 2010 (2009).—P. 44-54.
  5. Гребенников B.C. Шмели опылители клевера. –М.: Россельхозиздат, 1984. – 62 с.
  6. Кадермятова Д.М. К изучению фауны шмелей в (Hymenoptera: Apoidea, Apidae) и их трофических связей в лисостепи средного поволжья (Ульяновской области) // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 12. – С. 312-316.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.