Джованні Доменіко Тьєполо

Народився у Венеції. Був старшим сином відомого художника Джованні Баттіста Тьєполо, в родині було десять дітей. Батько був завалений замовами і сина рано залучили у помічники батька.

Починав як гравер і малювальник. Більш розкутим був у малюнках, тоді як мав посередні здібності в гравіюванні і у Венеції працювала низка більш обдарованих граверів.

Зрозуміло, що син у ранній період творчості був під помітним впливом творчої манери темпераментного батька. Водночас це допомагало працювати із батьком разом, не дуже відрізняючись власною творчою манерою. Життя і творчість Джованні Доменіко припали на перехідний етап від бароко до декоративного венеціанського рококо.

Джованні Доменіко потроху випростався від могутнього впливу художньої манери батька, але мало що міг запропонувати сам. У нагоді стануть впливи реалізму та спостереження за побутом венеціанців. Митець працюватиме по замовам церкви і створював чимало релігійних картин. Але стилістика рококо втрачала героїчний характер власних персонажів, котрий ще намагались зберігати образи митців на кшталт Джованні П'яцетти. У вівтарних картинах Джованні Доменіко йшов за напрацюваннями батька, і його композиції схожі. Мадонна з немовлям — на високому троні, у її ніг — декілька популярних святих з відповідними атрибутами, що дозволяли і неписьменному ідентифікувати, хто є хто. В композиціях у батька більше конкретності і індивідуальних характеристик персонажів.

Декоративна фреска у студіоло абата в Брешиї

Джованні Доменіко вже втратив і героїчний характер навіть головних біблійних персонажів, і іноді його Христос — слабкодухий дивак (варіанти композицій «Христос і грішниця, захоплена в адюльтері»). Його композиції «Таємної вечері » — просто традиційні, низка релігійних картин — варіанти вдало знайдених композицій обдарованого і темпераментного батька.

З роками декоративна майстерність Джованні Доменіко зросла і це відбилось при створенні декоративних фресок. Зазвичай надто вологий клімат Венеції не сприяв розповсюдженню фрескового живопису, що там швидко псувався. До фрескового живопису художник звертався переважно на террафермі у декотрих віллах (вілла Вальмарана) або у малих містах (храми у Брешиї, ораторія невинних в Удіне). Справжнім майстром-декоратором рококо він постав при створенні фресок у кабінетіодного абата (студіоло абата у місті Брешия). Його велика за розмірами композиція «Святі покровителі Брешиї позбавляють місто від облоги вояків Ніколо Піччініно» трактована як декоративна батальна сцена, релігійного в ній обмаль.

Споглядання за італійською реальністю і реалізм у її відтворенні дадуть найкращі зразки у побутових сценах на віллі Вальмарана («Обідня пора в родині») і відкриють слабку фантазію митця при створенні сцен китайщини (шинуазрі).

Творча розкутість, реалізм і добрий гумор найбільше відбились у численних замальовках і картинах, присвячених пульчінеллам, цим венеціанським маскам і попередникам циркових клоунів ( «Пульчинелли висмикують пір'я у страусів», «Пульчинелли на качелях», «Пульчінелла з нареченою», «Тріумф Пульчинелли»).

Життя у Венеції наприкінці XVIII століття помітно втрачало соковитість і зміст, поступаючись зневірі і песимізму. Беззмістовність життя і вчинків поступово прийшла і до персонажів Джованні Доменіко. Звідси культ насолод, чудернацькі моди, потяг до будь-яких зовнішніх подій («Танок дресованих собак», «Картинки «Новий світ», «Пульчинелли-акробати», «Шарлатан продає ліки»). Персонажі відверто марнують життя на дрібниці і навіть художник почав кепкувати з натовпу, що, роззявивши рота, споглядає за нікчемними подіями.

Старий Джованні Доменіко буде свідком військового захоплення Венеції вояками Наполеона Бонапарта, її пограбування і перетворення на майже колоніальну провінцію наполеонівської Франції. Він не дожив до поразок Наполеона Бонапарта і остаточного відсторонення того від влади у 1814 році. Художник помер ще 1804 року.

• 
  Аркуш із серії про пульчінелл, 1800 р., Художній музей Нельсон-Аткінз
• 
  «Пульчінелла з нареченою», 1797 р.
• 
  «Іісуса знімають з креста»

Святі покровителі Брешиї позбавляють місто від облоги вояків Ніколо Піччініно, 1755 р., Брешия.

• 
  «Шарлатан продає ліки», Національний музей мистецтва Каталонії, Барселона
• 
  «Танцюють менует», 1756 р., Національний музей мистецтва Каталонії, Барселона
• 
  «Поклоніння пастухів немовляті Христу», до 1753 р.
• 
  «Декламатор», до 1777 р.
• 
  «Тріумф пульчинелли», до 1770 р.

• 
  «Вшанування Давида після перемоги над Голіафом»
• 
  «Сім братів Маккавеїв з матір'ю перед царем Антвіохом IV перед стратою»
• 
  «Яків благословляє перед смертю своїх синів»
• 
  «Христос і книжники»

• Фреска
• Карнавал
• Рококо
• Венеціанська школа
• Релігійний живопис рококо
• Джованні Баттіста Тьєполо
• Портрет Цецілії Гварді
• Барокова музика
• Церква Ла П'єта, Венеція

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні Доменіко Тьєполо

• Прусс И. «Венецианска живопись 18 века», М. «Изобразительное искусство», 1973
• Giovanni Muneratti, Mario Esposito, Luca Luise. Mirano Terra dei Tiepolo. I Tiepolo nel territorio di Mirano, Centro Studi Documentazione Tiepolo, Comune di Mirano, 2007
• Sebastiano Bonnini, Giandomenico Tiepolo e l'Histoire de la République de Venise di Pierre Daru, in Archivio Veneto, a. CXXXXI, V serie, n. 210, 2010, pp. 61–122.

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
   d:Track:Q5554720d:Track:Q2494649