Джозеф фон Штернберг

Джо́зеф фон Ште́рнберг (нім. Josef von Sternberg; справжнє ім'я — Jonas Sternberg; 29 травня 1894, Відень, Австро-Угорщина 22 грудня 1969, Голівуд) американський режисер, продюсер, сценарист та композитор австрійського походження.

Джозеф фон Штернберг
Josef von Sternberg
Зображення
Ім'я при народженні Йонас Штернберг
Дата народження 29 травня 1894(1894-05-29)
Місце народження Відень, Австро-Угорщина
Дата смерті 22 грудня 1969(1969-12-22) (75 років)
Місце смерті
Поховання Кладовище Вествуд
Громадянство  США
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер, композитор
Нагороди

Німецька кінопремія

зірка на голлівудській Алеї слави

IMDb ID 0903049
 Джозеф фон Штернберг у Вікісховищі

Біографія

Йонас Штернберг народився у Відні в єврейській сім'ї підприємця Мойсея Штернберга і його дружини Серафіни. У 1901 році батько забрав його з сім'єю в Америку, де сподівався почати нове життя. У 1904 році після безуспішних спроб закріпитися в США подружжя Штернбергів повернулося вже з п'ятьма дітьми до Відня. У 1909 році сім'я знову відправилася в Америку; Йонас Штернберг жив на випадкові заробітки. За його спогадами, сім'я існувала на межі прожиткового мінімуму. З 1911 року Штернберг працював у майстерні з ремонту фільмів, яка пізніше увійшла до складу кінопрокатної фірми World Film Corporation (WFC). У 1914 році WFC уклала з ним постійний контракт, і він зробив там кар'єру. У його завдання входив монтаж і виготовлення інтертитрів (написів) до фільмів. У 1917 році зі вступом США в Першу світову війну його призвали на два роки в армію, і він служив у Вашингтоні. У 1923 році Штернберг переїхав до Голівуду і працював асистентом режисера. Оскільки продюсери віддавали перевагу аристократичним іменам, в титрах його оголосили «Джозефом фон Штернбергом». Він вирішив зберегти це ім'я.

Влітку 1924 року за власним сценарієм Штернберг зняв перший фільм як режисер «Мисливці за спасінням» (The Salvation Hunters). За ініціативою Чарлі Чапліна «Юнайтед Артістс» купила цей фільм для прокату. У лютому 1925 року він вийшов на екрани і користувався величезним успіхом. Штернберг уклав контракт з «Метро-Голдвін-Майєр», але вже після другого фільму покинув студію. У 1926 році він одружився з актрисою Різою Ройс.

З 1927 по 1935 рік Штернберг працював на студії «Парамаунт». У 1927 році його фільм «Підземний світ» став важливою віхою в розвитку жанру ганстерського кіно. У 1928 році на екрани вийшли такі його фільми, як «Останній наказ» і «Пристані Нью-Йорка» (The Docks of New York). У «Останньому наказі» він уперше працював з німецьким актором Емілем Яннінгсом, який за виконання ролі російського генерала, що став у Голлівуді статистом, отримав премію американської кіноакадемії «Оскар».

У 1929 році Штернберг зняв свій перший звуковий фільм «Грім і блискавка» (Thunderbolt) і ще до прем'єри поїхав до Німеччини. У 1930 році за ініціативою Еміля Яннінгса на студії УФА він зняв фільм «Блакитний ангел» (Der blaue Engel) за романом «Вчитель Унрат» Генріха Манна. Незважаючи на опір керівництва студії, на головну роль він запросив маловідому берлінську актрису Марлен Дітріх, яка завдяки цій роботі набула міжнародної популярності. Штернберг розвівся з Різою Ройс. З 1931 по 1935 рік у Голівуді він зняв шість фільмів з участю Марлен Дітріх, серед яких «Марокко» (1931), «Білява Венера» (Die Blonde Venus, 1932) і «Шанхайський експрес» (1932). Успішна співпраця з Дітріх обтяжувало його особисте життя через чутки про їх інтимні стосунки. Штернберг розірвав робочу угоду.

У січні 1933 року, незадовго до приходу до влади Гітлера, Штернберг знову приїхав в Берлін, але зрозумів, що політична обстановка не сприяла співпраці з УФА. Її шеф Альфред Гугенберг підтримував Гітлера і НСДАП. Штернберг повернувся до Голівуду.

У 1935 році він перейшов на студію «Коламбія», оскільки «Парамаунт» віддала перевагу Ернсту Любіча. Але вже після другого фільму розірвав контракт.

У 1938 році австрійський уряд запропонував йому пост уповноваженого з питань кіно. Він сподівався використати своє положення в цілях антинацистської пропаганди в країні. Але в силу «аншлюсу» Австрії ці плани не вдалося реалізувати. Штернберг пережив нервовий зрив і творчу кризу.

У 1939 році на початку Другої світової війни він зняв фільм «Сержант Медден» (Sergeant Madden) для «Метро-Голдвін-Майєр», а в 1941 році у момент вступу США у війну «Шанхайський жест» для «Юнайтед Артістс». Зйомки ускладнилися його поганим фізичним станом. У 1943 році за замовленням департаменту військової інформації Штернберг зняв документальний фільм «Місто» (The Town) про містечко Медісон в штаті Індіана.

У 1945 році він одружився з Жан Аветт Мак-Брайд; через два роки цей шлюб було розірвано. У 1947 році Штернберг почав викладати на відділенні кіно Каліфорнійського університету. У 1948 році переїхав з Голлівуду до Нью-Йорку, дистанціювався від своїх фільмів, оголосивши їх незрілими. У жовтні одружився з Мері Отіс Уїлнер, в сім'ї народився син.

22 листопада 1949 року Штернберг розпродав свою багату колекцію витворів мистецтва, щоб фінансувати новий фільм. У 1952 році в Японії він зняв свій художній заповіт — фільм «Сага про Анатаана» (The Saga of Anathan), виробництво якого знаходилося під його повним контролем. У прокаті цей чорно-білий поетичний фільм успіхом не користувався.

У 1960 році Штернберг супроводжував Марлен Дітріх в її турне по ФРН, став членом Академії мистецтв в Західному Берліні.

22 грудня 1969 року Штернберг помер у Голлівуді. Похований на Вествудському цвинтарі.

Фільмографія

Джерела

  • НИИК МКРФ, редактор Е.Н. Карцева. Джозеф фон Штернберг // «Режиссёрская энциклопедия. Кино США». М. : Материк, 2002. — С. 213-215. — ISBN 5-85646-096-0.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.