Джон Ідензор Літлвуд

Джон І́дензор (Іденсор) Лі́тлвуд (англ. John Edensor Littlewood 9 червня 1885, Рочестер, Кент, Велика Британія — 6 вересня 1977, Кембридж, Велика Британія) — англійський математик.

Джон Ідензор Літлвуд
англ. John Edensor Littlewood
Народився 9 червня 1885(1885-06-09)[1][2][…]
Рочестер, Медвей (район), Кент, Англія, Сполучене Королівство[3]
Помер 6 вересня 1977(1977-09-06)[1][2][…] (92 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж) (1906)[4], Школа святого Павлаd (1903)[5] і Кембриджський університет[6]
Галузь математичний аналіз, теорія чисел і математика
Заклад Манчестерський університет Вікторіїd[4], Триніті-коледж (Кембридж)[2] і Кембриджський університет[2][7]
Посада Rouse Ball Professor of Mathematicsd
Науковий керівник Ернест Вільям Барнс
Відомі учні Срініваса Рамануджан і Raymond Paleyd[8]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук і Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки: математичний аналіз
Родичі William Edensor Littlewoodd[9]
Нагороди

Літлвуд навчався в школі Св. Павла у Лондоні, одним з його викладачів був Ф. С. Маколей, відомий своїм внеском в теорію ідеалів. Пізніше він навчався у Триніті-коледжі в Кембриджі та був одним з найкращих випускників (Senior Wrangler) 1905 року. Він став співробітником факультету (Fellow of Trinity College) у 1908 році, та, за винятком трьох років викладання в університеті Манчестера, вся його кар'єра пройшла в Кембриджі. Літлвуд став професором математики цього університету в 1928 році та вийшов на пенсію в 1950.

Літлвуд був членом Королівського товариства від 1916 року, отримав за своє життя Королівську медаль (Royal Medal, 1929), Медаль Сільвестра (Sylvester Medal, 1943) та медаль Коплі (1958). Він був президентом Лондонського математичного товариства від 1941 до 1943 року, нагороджений медаллю де Моргана (De Morgan Medal) у 1938 році та премією Бервіка (Senior Berwick Prize) в 1960 році.

Основні праці самого Літлвуда стосуються математичного аналізу та теорії чисел. Ще в юності він показав, що коли гіпотеза Рімана справджується, то справджується й теорема про розподіл простих чисел. Також багато його праць належать до тієї галузі математики, що пізніше стала називатися теорією динамічних систем.

Більшість праць Літлвуд виконав у співавторстві з Ґ. Гарді. Вони висунули першу та другу гіпотези Гарді-Літлвуда стосовно оцінок розподілів простих чисел. Літлвуд проявив себе як талановитий педагог, його книга «Нерівності» написана разом з Гарді та Поя стала класичною. Також він зробив внесок у популярну математику.

Серед його учнів найвідомішими є С. Рамануджан та П. Свіннертон-Даєр.

На честь вченого названо астероїд 26993 Літлвуд.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Литлвуд Джон Идензор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 325.
  5. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 324.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 330.
  8. https://www.ams.org/journals/bull/1933-39-07/S0002-9904-1933-05637-9/
  9. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1978.0010 — С. 323.

Перекладені книги
  • Харди Г. Г., Литлвуд Дж. Е., Пойа Г. Неравенства. — М.: Иностранная литература, 1948
  • Литлвуд Дж. Математическая смесь. — М.: Наука, 1990

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.