Джон Бізлі
Джо́н Де́відсон Бі́злі (англ. John Davidson Beazley; *13 вересня 1885, Глазго, Шотландія — †6 травня 1970, Оксфорд, Англія) — англійський дослідник класики.
| Джон Бізлі | ||
|---|---|---|
| англ. John D. Beazley | ||
 | ||
| Народився |
13 вересня 1885 Глазго | |
| Помер |
6 травня 1970 (84 роки) Оксфорд | |
| Країна |
 Велика Британія | |
| Діяльність | мистецтвознавець, антрополог, археолог, викладач університету, класичний археолог | |
| Alma mater | Коледж Бейлліол | |
| Галузь | археологія | |
| Заклад | Лінкольн коледж, Крайст Черч | |
| Звання | професор | |
| Відомі учні | Manolis Andronikosd | |
| Членство | Німецький археологічний інститут, Американська академія мистецтв і наук, Британська академія і Академія надписів та красного письменства | |
| Нагороди |
| |
 Джон Бізлі у Вікісховищі | ||
Життєпис
Бізлі навчався у Бейлліол коледжі, (засновником якого був Джон де Балліол) Оксфорд, де він був близьким другом поета Джеймса Елроя Флекера.
Після закінчення в 1907 році, Бізлі був учнем і наставником з класики в Коледжі Церкви Христа, а в 1925 році став професором класичного мистецтва і археології в Лінкольн коледжі Оксфорду[1].
Спеціалізувався на давньогрецькій кераміці (особливо чорнофігурній та червонофігурній), і став світовим фахівцем у цьому питанні. Він адаптував історико-художній метод Джованні Мореллі щоби визначити стиль окремих майстерень і художників, навіть там, де не було знайдено автографу, наприклад, Берлінського художника, роботи якого він виокремив першим.
У 1949 р. став лицарем-бакалавром[2][3].
Був членом
- Британської академії[4][5],
- Німецького археологічного інституту,
- Академії надписів та красного письменства;
- іноземним почесним членом Американської академії мистецтв і наук[6].
Бізлі пішов у відставку в 1956 р., але продовжував працювати до часу своєї смерті в Оксфорді[4].
Праці
- (нім.)Attische Vasenmaler des rotfigurigen Stils. Tübingen 1925.
- (англ.)Greek Vases in Poland. 1928.
- (нім.)The Berlin Painter. 1930 und 1974 (Forschungen zur antiken Keramik Reihe I: Bilder griechischer Vasen. Band 2)
- (англ.)Potter and Painter in Ancient Athens. 1944.
- (англ.)Attic Red-figure Vase-painters. Oxford 1942. 2nd ed. 1963 [= ARV²]
- (англ.)Etruscan vase painting. Oxford 1947.
- (англ.)The Development of Attic Black-figure. Berkeley 1951. Rev. ed. Dietrich von Bothmer und Mary B. Moore. Berkeley 1986. ISBN 0-520-05593-4.
- (англ.)Attic Black-figure Vase-painters. Oxford 1956 [= ABV]
- (англ.)Paralipomena. Additions to Attic black-figure vase-painters and to Attic red-figure vase-painters. Oxford 1971.
- (англ.)Donna C. Kurtz (Hrsg.): Greek Vases, Lectures by J. D. Beazley. Oxford 1989.
Нагороди
- У 1957 р. — Медаль Кеньона від Британської академії наук[7];
- у 1959 р. — Орден Кавалерів Пошани[8].
Примітки
- «Sir John Beazley». University of Oxford. 12 June 2012. Retrieved 14 June 2012. (англ.)
- Dictionary of Art Historians: Beazley, John Davidson, Sir(англ.)
- The London Gazette: no. 38553. p. 1125. 4 March 1949. Accessdate 14 June 2012.(англ.)
- Martin Robertson; David Gill (2004). «Beazley, Sir John Davidson (1885—1970)». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Retrieved 15 June 2012.(англ.)
- «BEAZLEY, Sir Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.». British Academy Fellows Archive. The British Academy. Retrieved 15 June 2012.(англ.)
- «Book of Members, 1780—2010: Chapter B» (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Retrieved 29 May 2011.(англ.)
- Kenyon Medal for Classical Studies page Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine. (англ.)
- The London Gazette: (Supplement) no. 41589. p. 26. 30 December 1958. Accessdate 14 June 2012.(англ.)