Джон Расселл

Джон Расселл, 1-й граф Расселл (8 серпня 1792 — 28 травня 1878) — британський політичний діяч, 32-й і 38-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1846 до 1852 року та з 1865 до 1866 року. Дід філософа Бертрана Рассела.

Джон Расселл
John Russell
Джон Расселл
Прапор
 32-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1846 — 23 лютого 1852
Попередник: Роберт Піль
Наступник: Едуард Джефрі Сміт Дербі
Прапор
 38-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1865 — 1866
Попередник: Генрі Джон Темпл Пальмерстон
Наступник: Едуард Джефрі Сміт Дербі
 
Народження: 18 серпня 1792(1792-08-18)[1][2][…]
Мейфер, Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія
Смерть: 28 травня 1878(1878-05-28)[1][3][…] (85 років)
Pembroke Lodged, Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[4]
Поховання: Church of St Michael, Cheniesd
Країна: Королівство Велика Британія і Сполучене Королівство
Релігія: Англіканська церква
Освіта: Единбурзький університет і Вестмінстерська школаd
Партія: Віги
Батько: John Russell, 6th Duke of Bedfordd[5]
Мати: Georgiana Byngd[6][5]
Шлюб: Frances Russelld[7][5] і Adelaide Listerd[5]
Діти: Rollo Russelld[7][5], John Russell, Viscount Amberleyd[5], Lady Agatha Russelld[6], Lady Georgiana Russelld[6][5], Lady Victoria Russelld[6][5] і George Gilbert William Russelld[6]
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молодший син 6-го герцога Бедфорда. Навчався у Вестмінстерській школі та Університеті Единбурга (який, щоправда, не закінчив).

У 1813 році був обраний до парламенту від партії віги.

Займав посади міністра внутрішніх та іноземних справ. В 1828 році він вніс на розгляд парламенту пропозицію про відміну так званих Тест-актів, в 1831 році — перший проєкт парламентської реформи. Будучи міністром внутрішніх справ, здійснила першу реформу міського самоврядування в 1835 році. Разом з тим він виступав за придушення радикального флангу ірландського національного руху та чартістів у 1848 році.

У 1859—1865 роках знову був міністром іноземних справ у кабінеті Генрі Пальмерстона. В 1861 році отримав титули графа Расселл і виконта Амберлі і перейшов у палату лордів.

Його зовнішня політика носила відтиснення ідеалізму, не повністю узгодженої з політикою Генрі Пальмерстона; Рассел сочувствовал освободительному движению в Італії і польському встані 1863 року. Безрезультативним виявився його пропозиція про посередництво в американській громадянській війні.

Після смерті Палмерстона, в 1865 році Рассел став прем'єром і передав міністерство іноземних справ графу Кларендону. Гладстоновський проєкт парламентської реформи, внесений до парламенту в сесії 1866 року, але нікого не задовольнив, що привело до падіння всього кабінету. З тих пор Рассел не займав ніякої громадської посади, хоча і брав активну участь у дебатах палат лордів.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116711086 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. The History of Parliament
  5. Kindred Britain
  6. Lundy D. R. The Peerage
  7. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.