Джорджо Наполітано

Джорджо Наполітано (італ. Giorgio Napolitano; нар. 29 червня 1925, Неаполь) — 11-й президент Італійської республіки (2006—2015). Колишній активіст Італійської комуністичної партії (потім партії Лівих демократів), учасник Руху Опору. Довічний сенатор. Вибраний 10 травня 2006 в 4-му турі голосування, вступив на посаду 15 травня. Відомий тим, що під час італійської урядово-парламентської кризи 2008 років, коли парламент виразив недовіру урядові, не прийняв відставку Романо Проді і розпустив парламент.

Джорджо Наполітано
італ. Giorgio Napolitano
Джорджо Наполітано
11-й Президент Італійської республіки
15 травня 2006 — 14 січня 2015
Прем'єр-міністр	Романо Проді Сільвіо Берлусконі Маріо Монті
Попередник	Карло Адзеліо Чампі
Наступник	Серджо Матарелла
Народився	29 червня 1925(1925-06-29)[1][2][3] (96 років) Неаполь, Італія[1]
Відомий як	політик
Країна	Італія
Освіта	Неапольський університет імені Фрідріха II
Політична партія	Ліві демократи (Італія), Італійська комуністична партія, Демократична партія лівих і незалежний політик
У шлюбі з	Clio Bittonid
Релігія	нерелігійність
Нагороди	Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

20 квітня 2013 року 87-річний Наполітано переобраний на другий термін, що є безпрецедентним випадком в історії Італії, оскільки раніше одна й та сама особа не займала цей пост більш ніж один термін. Неполітано обраний у 6-у турі після безрезультатних попередніх 5-ти спроб і отримав 738 голосів з 1007 виборників.

14 січня 2015 президент Джорджо Наполітано подав у відставку[4]. Дострокова відставка була умовою його переобрання в квітні 2013 року. Тоді італійська політика перебувала в глибокій кризі, а політичні партії, представлені в парламенті, не зуміли дійти згоди щодо кандидата у президенти.

Має прізвисько «Re Umberto» (Король Умберто), через свою схожість з королем Умберто II, та аристократичні манери.