Джордж Дарвін

Джордж Говард Дарвін (англ. Sir George Howard Darwin; 9 липня 1845, Даун 7 грудня 1912, Кембридж) — англійський астроном і математик, член Лондонського королівського товариства (1879). Син великого натураліста Чарльза Дарвіна.

Джордж Говард Дарвін
Народився 9 липня 1845(1845-07-09)[1][2][…]
Даун, Кент, Англія, Сполучене Королівство[3]
Помер 7 грудня 1912(1912-12-07)[1][2][…] (67 років)
Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[3]
Місце проживання Кембридж
Країна  Велика Британія
Національність англієць
Діяльність математик, астроном
Alma mater Триніті-коледж Кембриджського університету
Галузь астрономія, математика
Заклад Кембриджський університет
Посада професор
Звання професор
Науковий керівник Едвард Раус
Відомі учні Джеймс Гопвуд Джинс
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[3]
Відомий завдяки: дослідження припливів і форми небесних тіл
Батько Чарлз Дарвін[4]
Мати Emma Darwind[4]
Брати, сестри Anne Darwind[4], Henrietta Darwind[4], Francis Darwind[4], Horace Darwind[4], Leonard Darwind[4], Charles Waring Darwind[4], William Erasmus Darwind[4], Mary Eleanor Darwind[4] і Elizabeth Darwind[4]
У шлюбі з Мод Дарвінd[4]
Діти Gwen Raveratd[4], Чарлз Галтон Дарвін[4], Margaret Elizabeth Darwind[5][4] і William Robert Darwind[5][4]
Родичі Sarah Darwind
Нагороди медаль Коплі
Автограф

 Джордж Дарвін у Вікісховищі

Життєпис

Родився в Дауні (Кент). У 1868 закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету. З 1873 викладав у тому ж університеті (з 1883 професор астрономії і натурфілософії).

Першим застосував докладний динамічний аналіз до проблем космогонії та геології. Розробив низку питань походження й еволюції Сонячної системи, системи Земля Місяць, подвійних зірок шляхом розгляду фігур рівноваги обертових мас рідини і вивчення періодичних орбіт в обмеженій задачі трьох тіл. Розглянув також вплив припливного тертя у обертових в'язких сфероїдах на еволюцію подвійних систем. У 1879 запропонував резонансну теорію походження Місяця, згідно з якою Місяць міг утворитися шляхом відділення від Землі в результаті нестійкості, викликаної в Землі резонансними сонячними припливами. Застосував гармонічний аналіз для вивчення та передбачення океанських припливів. Обговорив можливість зміни нахилу земної осі до площини її орбіти в результаті геологічних змін і отримав негативний результат. Досліджував напруги в земній корі, викликані тиском на неї материків і гірських систем.

Автор монографії «Припливи і споріднені з ними явища в Сонячній системі» (The Tides and Kindred Phenomena in the Solar System, 1898; рос. пер. 1965). Попри те, що деякі концепції, яких дотримувався Дарвін, виявилися помилковими, його роботи відіграли велику роль у розвитку космогонії, поставивши її на строгу математичну і фізичну основу.

Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1907), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1899).

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1892), медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1911).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.