Дзвонарська вулиця (Калуш)

Вулиця Дзвона́рська — вулиця центральної частини міста Калуша.

Вулиця Дзвонарська
Калуш
Будівля ливарні на фоні радянської багатоповерхівки
Будівля ливарні на фоні радянської багатоповерхівки
Місцевість Середмістя
Район Центр
Розміщення між вул. Сівецька і вул. Ковжуна
Назва на честь Ливарня Дзвонів
Колишні назви
Сівецька, Молотова, Семанишина
польського періоду (польською) Siwiecka
радянського періоду (українською) Молотова, Семанишина
радянського періоду (російською) Молотова, Семанишина
Загальні відомості
Протяжність 440 м
Координати початку 49°01′30″ пн. ш. 24°22′05″ сх. д.
Координати кінця 49°01′28″ пн. ш. 24°21′44″ сх. д.
Транспорт
Автобуси 8, 8А, 6, 6А, 11, 5
Рух удень — односторонній, уночі — двосторонній
Покриття асфальт, тротуари
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Ливарня дзвонів Фільчинських
Пам'ятники меморіальна дошка Ярославу Косарчину
Навчальні заклади школа №3
Аптеки 4
Забудова змішана
Комерція базар, магазини
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Дзвонарська вулиця у Вікісховищі

Розташування

Є продовженням вулиці Ковжуна від перехрестя з майданом Шептицького та площею Героїв, продовжується у вулицю Сівецьку від перехрестя з вулицею Винниченка та проспектом Лесі Українки. До Дзвонарської зліва прилучається вулиця Підвальна.

Історія

Одна з найдавніших міських вулиць — вже наявна була на карті Апенцелєра 1787 року. Була частиною найдовшої колись у Калуші вулиці — Сівецької, яка в реєстрі вулиць Калуша 1939 року мала № 60 і знаходились будинки № 1232—1355. За часів СРСР 14.03.1947 була перейменована на вулицю Молотова (один з поплічників Сталіна) і 22.10.1957 на Семанишина (місцевий комуністичний посіпака).

5 лютого 1991 року ця частина вулиці відділена від Сівецької і названа на честь розташованої тут будівлі колись знаменитої ливарні дзвонів Фільчинських.[1]

Сьогодення

На лівому боці вулиці розташовані два дев'ятиповерхові будинки (№ 5, № 19). Навпроти школи знаходиться будинок № 5, на першому поверсі якого розташувалися різноманітні комерційні заклади: супермаркет 555, магазин побутової техніки «Електрон», меблевий магазин, магазин побутової хімії. Також в будівлі знаходяться заклади соціального призначення: відділення дитячої поліклініки, студії міського і районного телебачень та виставкова зала. За студією КМТ знаходиться двоповерхова добудова до будинку комерційного призначення. На першому поверсі розташований магазин паркету, а на другому — заклад швидкого харчування Роял Бургер.

Далі стоїть найвідоміша двоповерхова будівля вулиці — колишня ліярня дзвонів Фельчинських[2], яка використовується для комерційного призначення і містить ряд бутиків.

Вулиця найбільш відома продуктовим ринком, що складається із торгових рядів, декількох новозбудованих магазинів[3] та манежу (до 1995 року стояв на стадіоні Хімік) з продажу м'ясних виробів. На ринку також розташовані дві аптеки та центральна філія Приватбанку. Позаду Приватбанку розташований Торговий центр, що торгує одягом — Пасаж.

З правого боку вулиці (від центру) розташовується ЗОШ № 3[4], СТО, магазин автозапчастин та басейн «Акваторія». До школи прилягають магазин шкільних товарів і торгові ряди. Ближче до р. Сівка розташувався речовий ринок — своєрідний секонд-хенд просто неба. Люди його називають «гуманітарка». Навпроти будинку № 19 знаходиться Торговий центр — Гостинний дім: на першому поверсі розташований однойменний продуктовий супермаркет, а на другому — торговий ряд з продажу одягу, біжутерії та посуду. На першому поверсі торгового центру з правого боку розташувалася піцерія.

Транспортне сполучення

Початком вулиці проходять міські маршрути № 1-б, 5, 6 і 8. На вулиці немає жодної автобусної зупинки. Проте з вулиці легко можна дістатися на авто чи таксі до інших частин міста. Двосторонній проїзд повз ринок по вулиці з 8 вечора до 8 ранку, односторонній — удень.

Фотогалерея

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.