Косарчин Ярослав Григорович
Яросла́в-Василь Григо́рович Коса́рчин (псевдо.: «Байрак», «Козак», «7-7», «Вівчар»; 15 серпня 1919, с. Нагірянка (нині Бучач, Тернопільська область) — 13 грудня 1951, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — український військовик, сотник УПА, командир ТВ-23 «Магура» (квітень 1945 — осінь 1949), крайовий провідник Карпатського краю ОУН (літо 1951 — 13 грудня 1951).
Ярослав-Василь Косарчин | |||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сотник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Крайовий провідник Карпатського краю ОУН | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження |
15 серпня 1919 с. Нагірянка (нині м. Бучач), Тернопільська область | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть |
13 грудня 1951 (32 роки) с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Alma Mater | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Псевдо | «Байрак», «Козак», «7-7», «Вівчар» | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки служби | 1944–1951 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Приналежність | Українська держава (1941) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Вид ЗС |
УПА ОУНР | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 2-го класу (1946).
Життєпис
Дитинство. Юність
Ярослав-Василь Косарчин народився 15 серпня 1919 року в селі Нагірянці (нині в межах м. Бучача Тернопільської області) у священичій родині.
Середню освіту здобув у державній польськомовній гімназії Бучачa, яку закінчив у 1937 році.[1] Навчався у Львівському ветеринарному інституті (1939—1941 рр.), на ветеринарному факультеті Львівської медичної академії (1941—1944 рр.).
Працював на посаді організатора-люстратора Бучацького відділення «Українського кооперативного банку» (або «Українбанку») перед Другою світовою війною.[2]
У лавах ОУН та УПА
У 1939 році вступив до ОУН, у 1940—1942 роках очолював студентську референтуру ОУН.
З 1944 року в лавах УПА, до середини липня пройшов вишкіл у старшинській школі «Олені-І», закінчив навчання зі ступенем старшого булавного. Після навчання працював наставником у старшинській школі.
У вересні 1944 року призначений ад'ютантом командира 5-ї Дрогобицької військової округи ВО-5 «Маківка»[3]. З весни 1945 року по 1949 рік — командир ТВ-23 «Магура».
Влітку 1946 року, за мужність і героїзм, проявлені у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу, УГВР нагородила Ярослава Косарчина Срібним Хрестом бойової заслуги УПА 2-го класу й підвищила до звання сотника.
З 1949 по 1951 рік крайовий провідник ОУН «Карпати».
Загинув Ярослав Косарчин 13 грудня 1951 року поблизу с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області.[4]
Місце поховання невідоме. 4 вересня 1996 р. відкрита й освячена його символічна могила на Нагірянському цвинтарі в Бучачі поряд із могилами інших учасників визвольних змагань.
Нагороди
- Згідно з Наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 20 від 15.08.1946 р. сотник УПА, командир тактичного відтинку 25 «Магура» Ярослав Косарчин — «Байрак» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу[5].
Вшанування пам'яті
- На честь Ярослава Косарчина названа вулиця в Калуші, на школі № 3 встановлена меморіальна дошка (скульптор — Ігор Семак)[6].
- 24.08.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Золота Слобода Козівського р-ну Тернопільської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 021) переданий Оксані Кавецькій-Косарчин, племінниці Ярослава Косарчина — «Байрака».
Див. також
Примітки
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1936. — S. 52. (пол.)
- Качалуба Теодор, Шипилявий Степан. Кредитова кооперація в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 313.
- Мизак Н. Гибель командира 23 Калуського тактичного відтинку «Магура» — Ярослава Косарчина, пс. «Козак», «Байрак» // За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. — Чернівці : Букрек, 2004. — іл. — С. 302.
- Шкіль. Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Сваричів — Місце загибелі 10
- ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-го та 2-го класів
- Когут Микола. Повстанська доля Байрака. — Дрогобич : ВФ «Відродження», 1999. — 48 с.
Джерела
- Гуцал П., Кривецький М. Косарчин Ярослав Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 189. — ISBN 966-528-199-2.
- Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 2. — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — С. 3—16.
- Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 3. — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — С. 8—13.
- Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 5. — Калуш : ПП «Артекс», 2003. — С. 45—49.
- Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 8. — Калуш : ПП Копіцентр, 2007. — С. 34—35.