Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʑ⟩ (раніше — ⟨ʥ⟩. М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ//ɖ͡ʐ/[1].

d͡ʑ
d͜ʑ
Номер МФА 216
Кодування
HTML (decimal) ʥ
Юнікод (hex) U+02A5
X-SAMPA dz\

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного африката /d͡ʒ/ або його палаталізований варіант /d͡ʒʲ/ для позначення /d͡ʑ/[1].

Назва

  • Дзвінка альвеоло-палатальна африката
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiced alveolo-palatal affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенно-твердопіднебіна африката
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката:

  • Тип фонації дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
каталанська[2]metge[ˈmedd͡ʑə]докторДив. каталанська фонетика
китайська (Тайвань)日 / ji̍t[d͡ʑit̚˧ʔ]сонце
корейська감자 / gamja[kɐmd͡ʑɐ]картопляДив. корейська фонетика
польська[3]więk[d͡ʑvʲɛŋk]звукДив. польська фонетика
португальська[4] (Бразилія)tadjique[taˈdʑikʲi̥]таджикАлофон /d/ перед /i, ĩ/. Див. португальська фонетика
російськадочь бы[ˈd̪o̞d͡ʑ bɨ]дочка бАлофон /t͡ɕ/ перед дзвінкими приголосними. Див. російська фонетика
румунська (Банат)[5]des[d͡ʑes]частийДив. румунська фонетика
сербськађаво[d͡ʑâ̠ʋo̞ː]дияволАлофон /d͡ʒ/. Див. сербська фонетика
японська知人 / chijin[t͡ɕid͡ʑĩɴ]знайомийДив. японська фонетика

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.