Дзвінкий ретрофлексний африкат
Дзвінкий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɖ͡ʐ⟩ (спрощено — ⟨dʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].
| ɖ͡ʐ | |||
|---|---|---|---|
| d͡ʐ | |||
| Номер МФА | 106 (137) | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
ɖ͡ʐ | ||
| Юнікод (hex) | U+0256 U+0361 U+0290 | ||
| X-SAMPA |
dz` | ||
| Кіршенбаум |
dz. | ||
| |||
.svg.png.webp)
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного африката — /d͡ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.
Назва
Властивості
Властивості дзвінкого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| білоруська | лічба | [lʲiɖ͡ʐbä] | лічба | Див. білоруська фонетика | |
| китайська (У) | 长 | [ɖ͡ʐaŋ] | довгий | ||
| польська[2][3] | dżem | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Див. польська фонетика | |
| російська[3][4] | джем | [ɖ͡ʐɛm] | джем | Два окремі звуки [d][ʐ]. Див. російська фонетика | |
| сербська | џем | [ɖ͡ʐê̞m] | джем | Див. сербська фонетика | |
| словацька[5] | džús | [ɖ͡ʐuːs] | сік | Див. словацька фонетика | |
Примітки
- Wells (2014:98-9)
- Jassem (2003:103)
- Hamann (2004:65)
- Lightner (1972:67)
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела
- Hamann, Silke (2004). Retroflex fricatives in Slavic languages. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2016.
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). Slovak. Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Lightner, Theodore M. (1972). Problems in the Theory of Phonology, I: Russian phonology and Turkish phonology. Edmonton: Linguistic Research, inc.
- Lunsford, Wayne A. (2001). An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan. M.A. thesis, University of Texas at Arlington.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.