Дзвінкий заясенний африкат
Дзвінкий заясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʒ⟩ (раніше — ⟨ʤ⟩); у широкій транскрискрипції — як ⟨ɟ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символами ⟨ǰ⟩, ⟨ǧ⟩, ⟨ǯ⟩, ⟨dž⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].
| d͡ʒ | |||
|---|---|---|---|
| d͜ʒ | |||
| dʒ | |||
| d̠ʲʒ | |||
| Номер МФА | 104 135 | ||
| Кодування | |||
| HTML (decimal) |
d͡ʒ | ||
| Юнікод (hex) | U+0064 U+0361 U+0292 | ||
| X-SAMPA |
dZ or d_r_jZ | ||
| Кіршенбаум |
dZ | ||
| |||
.svg.png.webp)
Деякі науковці використовують символ /d͡ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного африката /ɖ͡ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката /d͡ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.
Назва
- Дзвінка заясенна африката
- Дзвінкий заясенний африкат (англ. Voiced post-alveolar affricate)
- Дзвінкий заясенний африкат-сибілянт (англ. Voiced post-alveolar sibilant affricate)
- Дзвінкий заясенний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка палато-альвеолярна африката
- Дзвінкий палато-альвеолярний африкат (англ. Voiced palato-alveolar affricate)
- Дзвінкий палато-альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced palato-alveolar sibilant affricate)
- Дзвінкий палато-альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка піднебінно-ясенна африката
- Дзвінкий піднебінно-ясенний африкат
- Дзвінкий піднебінно-ясенний зімкнено-щілинний приголосний
Властивості
Властивості дзвінкого заясенного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | аџыр | [ad͡ʒər] | криця | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | джанэ | [d͡ʒaːna] | сукня | ||
| азербайджанська | ağac | [ɑɣɑd͡ʒ] | дерево | ||
| албанська | xham | [d͡ʒam] | скло | ||
| англійська | jump | [ˈd͡ʒʌmp] | стрибок | Див. англійська фонетика | |
| арабська[2] | جَرَس | [d͡ʒaras] | дзвін | Див. арабська фонетика | |
| бенгальська | জল | [d͡ʒɔl] | вода | Див. бенгальська фонетика | |
| болгарська | джудже | [ˈd͡ʒud͡ʒe] | гном | Див. болгарська фонетика | |
| боснійська | ђаво | [d͡ʒâ̠ʋo̞ː] | диявол | ||
| вірменська (схід.)[3] | ջուր | [d͡ʒuɾ] | вода | ||
| коптська | ϫⲉ | [d͡ʒe] | що | ||
| гебрейська | ג׳וק | [d͡ʒuk] | тарган | Див. гебрейська фонетика | |
| грузинська[4] | ჯიბე | [d͡ʒibɛ] | кишеня | ||
| есперанто | manĝaĵo | [manˈd͡ʒaʒo̞] | їжа | Див. есперанто фонетика | |
| індонезійська | jarak | [ˈd͡ʒarak] | відстань | ||
| італійська[5] | gemma | [ˈd͡ʒɛmma] | гема | Див. італійська фонетика | |
| киргизька | жаман | [d͡ʒaman] | поганий | ||
| литовська | džiaugsmingas | [d͡ʒɛʊɡʲsʲˈmʲɪnɡɐs] | радий | Див. литовська фонетика | |
| македонська | џемпер | [ˈd͡ʒɛmpɛr] | джампер | Див. македонська фонетика | |
| малайська | jahat | [d͡ʒahat] | зло | ||
| маратхі | जय | [d͡ʒəj] | перемога | Див. фонетика маратхі | |
| німецька[6] | Dschungel | [ˈd͡ʒʊŋəl] | джунглі | Див. німецька фонетика | |
| перська | کُـجــا | [kod͡ʒɒ] | де? | Див. перська фонетика | |
| польська (діал.) | dziwny | [ˈd͡ʒivn̪ɘ] | дивний | Див. польська фонетика | |
| португальська (Бразилія)[7] | grande | [ˈɡɾɐ̃d͡ʒi] | великий | Див. португальська фонетика | |
| румунська | ger | [d͡ʒer] | мороз | Див. румунська фонетика | |
| турецька | acı | [äˈd͡ʒɯ] | біль | Див. турецька фонетика | |
| туркменська | jar | [d͡ʒär] | яр | ||
| уйгурська | جـوزا | [d͡ʒozɑ] | стіл | Див. уйгурська фонетика | |
| угорська | lándzsa | [laːnd͡ʒɒ] | спис | Див. угорська фонетика | |
| українська | джерело | [d͡ʒɛrɛˈlɔ] | — | Див. українська фонетика | |
| французька | adjonction | [ad͡ʒɔ̃ksjɔ̃] | додаток | Рідко. Див. французька фонетика | |
| чеська | léčba | [lɛːd͡ʒba] | лікування | Див. чеська фонетика | |
Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт
| Voiced postalveolar non-sibilant fricative | |
|---|---|
| d̠͡ɹ̠˔ | |
| d̠͜ɹ̠˔ | |
| d̠ɹ̠˔ |
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| англійська (амер.)[8][9] | dream | [d̠͡ɹ̠˔ʷiːm] | мрія | Див. англійська фонетика | |
Примітки
- Wells (2014:98-9)
- Watson (2002:16)
- Dum-Tragut (2009:13)
- Shosted & Chikovani (2006:255)
- Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- Mangold (2005:51–52)
- Barbosa & Albano (2004:228)
- Gimson, (2014), pp. 177, 186–188 and 192.
- Wells, (2008).
Джерела
- Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756.
- Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X.
- Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie. Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X.
- Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
- Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
- Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 978-3411040667.
- Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
- Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428.
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
- Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
- Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press.
- Wells, John C. (2008). Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd). Longman. ISBN 9781405881180.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.