Дзержинськ (Білорусь)
Дзержи́нськ (біл. Дзяржы́нск) — місто областного підпорядкування в Мінській області Білорусі, адміністративный центр Дзержинського района. Знаходиться на залізничній лінії (ст. Койданове, платформа Дзержинськ) і автомобільній трасі Мінськ — Барановичі, в 30 кілометрах від Мінська.
місто Дзержинськ | ||||||
| ||||||
Основні дані | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
53°41′ пн. ш. 27°08′ сх. д. | ||||||
Країна | Білорусь | |||||
Область | Мінська область | |||||
Район | Дзержинський район | |||||
Населення | 27 225 (2016) | |||||
Площа | 13,34 км² | |||||
Транслітерація назви | Kojdanaŭ | |||||
Поштовий індекс | 222720 | |||||
Телефонний код | +375-1716 | |||||
Висота | 193 м[1] м.н.р.м. | |||||
Міста-побратими | Васильків | |||||
Місцева влада | ||||||
Вебсторінка | dzerzhinsk.minsk-region.by | |||||
Дзержинськ | ||||||
Дзержинськ Дзержинськ (Мінська область) | ||||||
Дзержинськ у Вікісховищі |
Назва
До 1932 року називався Ко́йданов[2] (Койданаў, Койданава), під цією назвою відоме ще з часів Київської Русі, до 1146 року мало назву Крутогір'я через нерівну місцевість.
Історія
Офіційною датою заснування сучасного Дзержинська вважається 1146 рік, коли поселення згадується як Крутогір’я в легенді про стару Покровську дерев’яну церкву. Однак сучасні енциклопедичні довідники вважають цю інформацію лише ймовірною і датують першим точним письмовим спогадом 1442 року. У дванадцятому столітті. поселення увійшло до складу Полоцького, згодом Мінського князівства. До тринадцятого століття. завершено будівництво дерев’яного замку.
У XIV ст. Койданав приєднався до Великого князівства Литовського . У різні часи територією належали Гедіміновичам, Верейським, Гаштовтам, родині Радзивілів. На початку XVI ст. Койданов постраждав від набігів татар (у 1502 та 1503 роках). У 1542 році поселення стало центром староства, згодом повітом. Бл. 15 - поч. 16 століття на Гаштольдавій горі побудований Койданівський замок.
У 1550 - 1831 роках . Койданов здобув славу як значний центр поширення кальвінізму. Близько 1564 р. Микола Радзивілл «Рудий» збудував дерев’яну кальвіністську церкву (з 1613 р. - цегляну), а також парафію, школу та богодільню. Відповідно до адміністративно-територіальної реформи (1565 - 1566) населений пункт увійшов до складу Мінського повіту Мінського воєводства. У 1588 році населеному пункту було надано статус міста. На той час було 120 димів, замок, кальвіністська церква, ратуша, церква, ринок, 2 таверни, 4 водяні млини. Було 6 вулиць: Віленська, Мінська, Плебанська, Рубежевичська, Слуцька, Станьківська. Король і великий герцог Сигізмунд Ваза дозволили провести 2 основні ярмарки: на Стрітення (2 лютого) і Трійцю і щотижневі торги. Пізніше ярмарки також збиралися у День святого Георгія (23 квітня) та Покрови (1 жовтня). Згідно з даними за 1620 рік, у центрі містечка була чотирикутна торгова площа, забудована будинками ремісників та купців; на площі було 5 магазинів, корчма та 23 міщанські подвір’я; загалом було 110 дворів
Галерея
- Кальвіністська церква в Койданові. Малюнок Н. Орди. 1876 рік
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Койданов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)