Дигалан
Дигала́н — бінарна неорганічна сполука Галію та Гідрогену складу Ga2H6. За звичайних умов являє собою прозору, рухливу рідину. При температурах, вищих за 130 °C, дигалан розкладається з утворенням простих речовин. Через свою малостійкість сполука не знайшла широкого використання.
Дигалан | |
---|---|
Систематична назва | дигалан(6) |
Інші назви | гідрид галію, Галій(III) гідрид |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 12140-58-8 |
SMILES | |
InChI | |
Властивості | |
Молекулярна формула | Ga2H6 |
Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
Тпл | -21,4 °C |
Ткип | 139 °C (визначена інтерполяцією) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Структура
Молекула дигалану за своєю будовою подібна до диборану: центральні атоми Галію сполучені між собою містковими атомами Гідрогену. Бічні міжатомні відстані Ga—H у дигалані дорівнюють 152 пм, місткові відстані Ga—H — 171 пм, кут Ga—H—Ga — 98°. Відстань між атомами Галію — 258 пм.
При синтезі дигалану у розчинах випадає білий осад, який являє собою олігомерний ланцюг (GaH3)x (така форма за властивостями та способом утворення повністю відповідає гідриду алюмінію). Нільс Віберг припустив, що в результаті взаємодії утворюється мономер гідриду галію, який з часом полімеризується.
Отримання
Дигалан можна синтезувати шляхом двостадійного процесу: обробкою галогеніду галію алкілзаміщеним силаном з наступною взаємодією із галогідридом натрію:
Іншим методом отримання дигалану є взаємодія його метилзаміщеної похідної з триетиламіном:
Хімічні властивості
При середніх температурах (вище 130 °C) дигалан розкладається на прості речовини:
Твердий Ga2H6 відносно стійкий до розчинення у воді, а при дії кислот активно розкладається з утворенням водню:
В ефірних розчинах дигалан може взаємодіяти з іншими гідридами, утворюючи подвійні гідриди:
Джерела
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)