Длугач Михайло Оскарович

Михайло Оскарович Длугач (нар. 10 липня 1893, Київ пом. 1988, Москва) російський радянський живописець, графік, плакатист, Заслужений працівник культури РРФСР з 1981 року; член Асоціації художників революції з 1926 року, Об'єднання робітників революційного плаката у 19311932 роках, Спілки художників СРСР[1].

Михайло Оскарович Длугач
Народження 10 липня 1893(1893-07-10)
Київ
Смерть 1988(1988)
 
Країна  СРСР
Навчання Київське художнє училище
Звання Заслужений працівник культури РРФСР

Біографія

Народився 10 липня 1893 року в місті Києві (тепер Україна). У 19051917 роках, з перервами, навчався в Київському художньому училищі у Івана Селезньова, Миколи Струнникова. У 1922 році переїхав до Москви. Працював над рекламою для кінотеатрів та в акціонерній спілці «Совкино».

Пвд час німецько-радянської війни у 19411942 роках був евакуйований до Уфи. Працював в місцевих «Вікнах ТАРС», виконував агітаційні, антигітлерівські плакати. Після повернення до Москви працював в творчо-виробничому об'єднанні «Агітплакат»[1].

Помер у Москві у 1988 році.

Творчість

Працював у галузі політичного, агітаційного та циркового плаката. Автор понад 500 кіноплакатів, зокрема до фільмів:

  • «Доротті Вернон», 1924;
  • «Три покоління», 1925;
  • «За годину 60 миль», 1925;
  • «Ватажок мустангів», 1925;
  • «Крижаний карнавал», 1925;
  • «Радіо з яхти», 1925;
  • «Париж заснув», 1925;
  • «Василина», 1927;
  • «Крила холопа», 1927;
  • «Плітка», 1928;
  • «Паризький чоботар», 1928;
  • «Каприз Катерини Другої», 1928;
  • «Людина з лісу», 1928;
  • «Проданий апетит», 1928;
  • «Непереможні», 1928;
  • «Електричний стілець», 1928;
  • «Острів Тогуй», 1929;
  • «Суддя Рейтан», 1929;
  • «Нічний візник», 1929;
  • «Джальма», 1929;
  • «Пишка», 1934.

У 1940 році брав участь в оформлення павільйону «Торф» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві, у 1958 році — у оформленні Радянського павільйону на Всесвітній виставці в Брюсселі, у 1959 році оформлював павільйон «Центросоюз» на Виставці досягнень народного господарства СРСР в Москві.

1960 року створив серію значків «Історичні кораблі», нагородні медалі для Міністерства сільського господарства СРСР.

Тиражні плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці, західних і російських приватних колекціях[1].

Примітки

Література

  • Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 38. ISBN 966-5467-23-4.
  • Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 26. ISBN 966-5467-23-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.