Говерла

Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, її висота становить 2 061 м над рівнем моря. Розташована в гірському масиві Чорногора на межі Яремчанської міськради Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)

48°09′37″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д.
Країна  Україна
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Тип гора
Висота 2061 м[1]
Висота відносна 721 м (1340 м)[1]
Ізоляція 62,84 км → П'єтрос (2303 м)[1]
Список
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com 10313
Peakware 1845
GeoNames 708247
Говерла
Говерла (Україна)
 Говерла у Вікісховищі

Походження назви

Походження назви гори суперечливе[2]. Українські мовознавці переважно стверджують, що топонім «Говерла» походить із рум. howârla, що означає «важкопрохідне підняття»[2][3][4]. Деякі джерела виводять назву гори від угор. hóvár — «сніговий замок»[5], але набагато ймовірнішою є думка, що угорське найменування — це модифікація української назви[6]. Угорські джерела на межі XIX— XX ст. згадують гору під іменем Hoverla[7], водночас в «Етимологічному словнику географічних назв» не наведено назви Hóvár[6]. Угорське походження малоймовірне й через те, що, за сучасними даними, на горі ніколи не було замку, а модифікація Hoverla Hóvár не має задовільного лінгвістичного пояснення[6]. Найвірогідніше, назва Hóvár з'явилася близько 1940 року одночасно з мадяризацією деяких інших топонімів Закарпаття та Мармарощини[6].

Географія

Гора має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано-Франківська область).

Схили гори вкриті буковими та смерековими лісами. На висоті 1 500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Через популярність серед туристів має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[8]. За розрахунками фахівців[хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[8].

Туризм

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий 1880 року. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» — традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут — через Карпатський національний природний парк та урочище «Заросляк». Організатори походу — Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»[9].

Туристичні стежки

  •  — по червоному маркеру з гори Брескул. Приблизний час ходьби по маршруту: 1 год,  1 год.
  •  — по синьому маркеру з бази «Заросляк», до якої добираються з села Ворохта. Приблизний час ходьби по маршруту: 3 год,  2 год.
  •  — по зеленому маркеру з бази «Заросляк» через полонину Козьмеска та гору Мала Говерла. Приблизний час ходьби по маршруту: 3 год,  2 год.
  •  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по зеленому маркеру, далі  — по жовтому маркеру до полонини Козьмеска, далі  — по зеленому маркеру через гору Мала Говерла. Приблизний час ходьби по маршруту: 7 год,  6 год.
  •  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по жовтому маркеру через полонину Ґропа. Приблизний час ходьби по маршруту: 6,45 год,  5,45 год.
  •  — по червоному маркеру з гори Петрос через полонину Головчеська, полонину Скопеска та притулок «Високогір'я Карпат». Приблизний час ходьби по маршруту: 4 год,  4 год.

Інформаційно-туристичний центр «Високогір'я Карпат» — перший об'єкт інфраструктури у високогірній частині Чорногірського хребта[10], відкритий у Карпатському біосферному заповіднику 7 липня 2011 року[11]. Тематичне спрямування експозиції — екосистеми високогір'я та традиційне господарювання Закарпатської Гуцульщини[10]. На базі центру облаштований рекреаційний притулок на 29 місць[10].

Інциденти

У 1958 році групу з 12 туристів засипала лавина у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст[хто?].

У 1960 році трапився нещасний випадок, пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.

Військова історія

Під час Другої світової війни територію Говерли контролював підрозділ УПА-Захід Воєнна округа ВО-4 «Говерла» (Івано-Франківська область, Північна Буковина), до складу якої входило 8 тис. повстанців влітку 1944 р. та 5 тис. повстанців влітку 1945 р.

Політичні акції

1989 року на день народження Тараса Шевченка ентузіасти піднялися на Говерлу. Випущений бронзовий знак із засніженими вершинами Говерли і портретом молодого національного героя[джерело?].

Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 збірною командою українських альпіністів і гірських туристів (Київ, Донбас, Закарпаття та Прикарпаття, Поділля, Буковина, Таврія)

З 1990 року 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно піднімають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З 16 липня 1990 року на честь прийняття Декларації про незалежність України група ентузіастів Народного Руху України щороку в цей день піднімається на Говерлу зі сторони Заросляка з долини річки Лозещина і встановлює прапор України на геодезичному знаку[джерело?].

Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.

Щороку польські націоналісти організовують походи на Говерлу і відновлюють прикордонні знаки із зображенням польського герба[джерело?].

Пам'ятний знак на вершині Говерли

З нагоди 5–ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановили плиту з вмонтованими капсулами з землею з усіх областей України.

До 18–ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори встановили великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму 2007 року)[12] і бетонний стовп.

У день 21–ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч» під назвою «Величаю Вас, Карпати!» розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[13].

Світлини


Вид на гору
Говерла, ліворуч Петрос (вересень 2012)
Говерла (червень 2012)
Говерла (липень 2007)
Говерла (червень 2006)
Говерла з туру на Петросі (квітень 1978)
Говерла (червень 2012)
Вид на Говерлу з урочища Модрини
Гора Мала Говерла (1762 м.)
Краєвиди з гори
Краєвид при підйомі (липень 2015)
На хребті Говерли (липень 2015)
Пейзаж із вершини (серпень 2012)
Спуск (серпень 2012)
Хвойний ліс на схилі (серпень 2012)
Униз із вершини (травень 2007)
Сходження
Підйом на вершину (серпень 2012)
На вершині (серпень 2006)
На Говерлу! (16 липня 1993)
Говерла вже поруч (січень 1958)
Перепочинок перед штурмом (січень 1958)
Втрачена пильність (січень 1958)
Нартовий похід на Говерлу (січень 1958)
Маршрутка Ворохта — Говерла (листопад 1957)
Сходження на Говерлу (30.09.2021)

Див. також

Примітки

  1. Gora Goverla, Ukraine. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 24-10-2018.
  2. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára / Sebestyén Zsolt. — Nyíregyháza : Bessenyei, 2012. — 59 o. — ISBN 978-615-5097-53-9.(угор.)
  3. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  4. Râul Prut: de la geografie la istorie / Vlad Mischevca // Plural. — 2015. — Vol. 3, nr. 2. — P. 39. ISSN 2345-1262.(рум.)
  5. Лабінська Г. Топоніміка : навч. посібник / Галина Лабінська. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – С. 38. — ISBN 978-617-10-0273-9.
  6. Hóvár vagy légvár? / Fejes László. Nyelv és Tudomány, 2016. — 4 július. — Дата звернення: 05.07.2016.(угор.)
  7. Hoverla // A Pallas nagy lexikona [elektronikus dok.] / Bokor József (szerk.). — Budapest : Arcanum ; FolioNET Kft., 1998. — ISBN 963 85923 2 X.(угор.) — Переглянуто: 5 липня 2016.
  8. За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.). Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
  9. Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Процитовано 26 серпня 2017.
  10. Туристично-інформаційні центри // rakhiv-rda.gov.ua. — Рахівська районна державна адміністрація, 2019. — 16 січня. — Переглянуто: 21 лютого 2021.
  11. Під Говерлою — й хатина почесного екотуриста, й новий інформаційний центр / Федір Гамор // golos.com.ua. — Газета «Голос України», 2011. — 22 липня. — Переглянуто: 21 лютого 2021.
  12. Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (рос.). Процитовано 26 серпня 2017.
  13. Рекорд до Дня Конституції.

Джерела

Посилання

Література

  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.