Черник (Надвірнянський район)

Cело Черник лежить у південно-західній частині Івано-Франківської області у Ґорґанах, неподалік від гори Довбушанки. Через село протікають річки Зелениця та Черник. У селі на річці Черник є мальовничий водоспад — Черник. На південь від села розміщений природний заповідник «Ґорґани».

Черник відоме ще з першої половини ХVIII століття, коли жителі Зеленої та Черника брали участь в опришківському русі. За переказами старожилів, назва Черник пов'язана з великою кількістю чорниць (афин). За іншою версією — від дієслова «черти»: раніше дерева в лісі спершу обтесували, аби швидше всихали, а потім вже рубали.

Село відоме не лише своєю чарівною природою, але й славною історією героїчної боротьби за волю і незалежність України. Колись у селі побував ватажок опришків Олекса Довбуш. Він навіть проживав у селі. На честь цієї події названа гора «Довбушанка». Під час повстання Олекси Довбуша деякі селяни брали участь у подіях того часу – це Онуфрак Василь, Осташук Іван.

З 1996 року Черник входить до заповідної зони Природного заповідника «Ґорґани».

У жовтні 2002 року було вставлено пам'ятник Антіну Онищуку, з нагоди 120 річчя – першого вчителя в Черниківський школі. У цей же ж день в школі відкрився музей, де зараз зберігаються письмові перекази Онищука, в яких він записував історію села, різні легенди та багато іншого.

В селі діє загальноосвітня школа I-II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека.

Регулярне автобусне сполучення з Надвірною.

Село славилося своїм фольклором (зокрема, легендами про Олексу Довбуша та гуцульською демонологією), який на поч. 20 століття записував і публікував місцевий учитель Антін Онищук.[1]

Школа

ЗОШ I-II ст. — 156 учнів.[2]

Перша школа в селі заснована Антоном Онищуком (згодом видатним етнографом і фольклористом) 1901 року. Під його орудою селяни збудували шкільне приміщення. До 1-го класу тоді вперше пішли 16 сільських дітей.

До 100-річчя сільської школи в колишньому шкільному приміщенні відкрили етнографічний музей, експонати для якого збирали місцеві школярі. Учасники місцевого шкільного гуртка «Пацьорки» стали переможцями 2-го туру Всеукраїнської експедиції «Історія міст і сіл України».[1]

ФАП

ФАП обслуговує – 946 осіб, в т. ч.: дорослих – 708 чол., дітей – 238.

Завідувач — Іванна Михайлівна Онуфрак (1971 р. н.), на цій посаді - з 1998 р.

Кадровий потенціал: фельдшер, медсестра, молодша медсестра.[2]

Сільський клуб

Завідувач – Марія Василівна Остап'юк (1956 р. н.), на цій посаді - з 1979 р.

Два колективи художньої самодіяльності.

Стан закладу аварійний.[2]

Першу читальню "Просвіти" створив на поч. 20 століття місцевий вчитель Антін Онищук. З його допомогою в селі також створили кооперативну крамницю та "позичкову касу".[1]

Бібліотека

Завідувач – Надія Дмитрівна Осташук (1977 р. н.), на цій посаді - з 2009 р.

Церква

На території села зареєстрована церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ), о. Мирон Тимів.[2]

у селі Черник, на території Природного заповідника «Ґорґани», діє єдина в Україні екологічно-християнська школа[3].

У селі жив та працював звичайним вчителем у сільській школі відомий український етнограф, фольклорист, дослідник Гуцульщини та українського гончарства Антін Онищук.

• Черницький водоспад

• Іван Крайній. Ті, що «у скалі живуть», вважаються гордими людьми і поклоняються лише Господу Богу та Україні // Україна молода, №144, 6.08.2005