Довгалівка (Погребищенський район)

Довгалі́вка — село у Вінницькій області Погребищенського району, центр Довгалівської сільської ради. Розташована за 23 км від районного центру, за 16 км від залізничної станції Тетіїв.[1] З другої половини 20 століття до складу села входить колишнє село Долотецьке.

село Довгалівка
Храм Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП)
Храм Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП)
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський район
Рада Довгалівська сільська рада
Основні дані
Населення 711
Площа 0,258 км²
Густота населення 2755,81 осіб/км²
Поштовий індекс 22236
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°25′15″ пн. ш. 29°30′56″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми Рось
Найближча залізнична станція Пост Озерний
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 22236, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с. Довгалівка, вул. Шкільна, 10
Карта
Довгалівка
Довгалівка
Мапа

 Довгалівка у Вікісховищі

Географія

Село розташоване у південно-східній частині району, майже на межі з Київською областю, за 4 км на північ від залізниці Козятин — Жашків (зупинний пункт Пост Озерний). Поїздом можна потрапити у Погребище, а з однією пересадкою — також у Вінницю, Київ.

Селом протікає річка Супрунка, права притока Росі.

Історія

У 1864 році український краєзнавець Л.Похилевич так описував Довгалівку: село знаходиться «біля безіменного струмка, що впадає біля с. Збаржівки у Рось… Село поділяється на дві частини: перша,… Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у Бердичівському повіті, мешканців обох статей: православних 343,… землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у Таращанському повіті … Вона називається Довгалівкою. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село».

Населення Довгалівки як і сусідніх сіл постраждало від голодомору 1932—1933 рр. Точна кількість жертв невідома. За свідченнями старожилів, загинуло чимало односельців, однак в офіційних джерелах згадується лише шість родин (близько 20 загиблих).[2]

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[3]

На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. ХХ з'їзду КПРС. За господарством було закріплено 2993 га землі, у тому числі 2338 га орної. Виробничий напрям господарства був рільничо-тваринницький. В селі була початкова та восьмирічна школи, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.[1]

За переписом 2001 року населення села становило 711 осіб.

2007 року в селі заснована парафія УПЦ КП (ПЦУ)[4]. Зусиллями громади зведений кам'яний храм на честь Різдва Богородиці, встановлені монументи жертвам Голодомору 1932—1933 рр. у самому селі та с. Дототецькому, а також хрест на місці зруйнованої церкви в ім'я св. Апостола Якова Брата Божого.

Населення

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 710 особи,[5] із них 98,73 % зазначили рідною мову українську, 1,27 % — російську.[6]

Населення Довгалівки в різні роки
Рік1897~1900~1902~1972[1]1989[7]2001[5]
Кількість осіб1364746710

Відомі люди

  • Дем'янюк Олександр Павлович — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кіпр.
  • Іван Слободянюк — Герой Радянського Союзу. Уродженець села Долотецького, що тепер входить до складу села Довгалівки.

Пам'ятки

В селі ще за радянщини споруджено обеліск на могилі Василя Яворського — першого голови КНС, якого ліквідували у 1920 році.[1] У 1978 році в селі було встановлено Пам'ятник 135 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчиняної війни. Тут також встановлено бюст Героя Радянського союзу, уродженця села Долотецького, І. Слободянюка. В селі також встановлено Монумент жертвам Голодомору 1932—1933 рр.

Галерея

Примітки

  1. Довгалівка. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 529.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Вінницька область. — Вінниця, 2008. — С. 556. pdf (14,5Mb)
  3. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  4. Релігійна громада парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату
  5. Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.
  6. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 28 лютого 2019.
  7. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.

Джерела

  • Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864. — С. 264—264.
  • Моє село. Історія
  • Довгалі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.