Довгань Володимир Захарович
Володи́мир Заха́рович Довгань (22 липня 1929, Сміла, УСРР — помер 1 червня 2006 року[1], Москва, Росія) — радянський, український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Нагороджений медалями, значком «Відмінник кінематографії СРСР», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
| Довгань Володимир Захарович | |
|---|---|
| рос. Владимир Захарович Довгань | |
 Зображення | |
| Дата народження | 22 липня 1929 |
| Місце народження | м. Сміла, Черкаська округа, УCРР, СРСР |
| Дата смерті | 1 червня 2006 (76 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Національність | українець |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Нагороди |
  |
| IMDb | ID 0235572 |
Біографія
Народився 22 липня 1929 р. в м. Сміла Черкаської округи. в родині залізничника. Служив у Радянській Армії (1949—1952). Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1959). З 1956 р. працював асистентом режисера на Ялтинській кіностудії художніх фільмів, а з 1962 р. — режисером-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
У 1960—1992 рр. був членом Спілки кінематографістів України.
Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Від 1990 р. мешкав і працював у Москві. Помер 24 вересня 2006 року.
Фільмографія
Режисер
- «Випереджаюча вітер» (1959, у співавт.),
- «Грізні ночі» (1960, у співавт.),
- «Серце не прощає» (1961, у співавт. з І. Кобозєвим)
На Київській кіностудії ім. О. Довженка:
- «Три доби після безсмертя» (1963),
- «Загибель ескадри» (1965),
- «А тепер суди...» (1966),
- «Гольфстрим» (1968),
- «Назвіть ураган „Марією“» (1970),
- «Сімнадцятий трансатлантичний» (1972),
- «Особисте життя» (1974),
- «Талант» (1977,т/ф, 4 а),
- «Незручна людина» (1978, 2 а).
- «Танкодром» (1981),
- «Три гільзи від англійського карабіна» (1983),
- «І ніхто на світі» (1985),
- «Моя люба» (1987), Телевізійні стрічки:
- «Дай нам Боже довгий вік» (1990—1992)
Автор сценарію
- «Грізні ночі»,
- «Особисте життя» (у співавт.), телефільмів:
- «Назвіть ураган „Марією“»,
- «Золоті литаври»,
- «Дніпровський вітер» (новела «На косі»),
- «І ніхто на світі» (у співавт.).
Примітки
- Довгань Володимир Захарович Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Література
- Кино и время. — Вып. 3-й. — Москва, 1963. — С. 89—90.
- Стрижевський О. Героїка і роздуми на екрані (В. З. Довгань) // Режисери і фільми. — К., 1969. — С. 90—102.
- Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 53—54.
- Кино: Энциклопедический словарь. — Москва, 1987. — С. 126.
- Довгань Володимир Захарович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 219. — ISBN 5-88500-042-5.
- Довгань Володимир Захарович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 213. — ISBN 5-88500-071-9.