Довженко В'ячеслав Валерійович
В'ячесла́в Вале́рійович Довже́нко (нар. 18 вересня 1976, Дніпро) — український актор театру і кіно. Лауреат премії «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль.
В'ячеслав Валерійович Довженко | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
18 вересня 1976 (45 років) | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Дніпровський театрально-художній коледж і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Провідні ролі | Серпень у фільмі «Кіборги» | |||
IMDb | ID 1194362 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
В 1995 році закінчив Дніпропетровське театральне училище, відділення «актор театру ляльок» (майстри Михайло Овсянников та Олександра Самохвалова) та «актор театру драми» (майстер Неля Пінська).[1][2][3]
2009 року закінчив режисерське відділення КНУТКТ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Костянтина Дубініна).[1][3] Працював у Дніпропетровському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка.
З 1998 року В'ячеслав Довженко актор «Київського Вільного театру» (керівник Артур Артеменьєв). Грає також на сцені Київського ТЮГу.[3]
З 2011 року — актор «Київського академічного драматичного театру на Подолі».[1][3][1][2]
Ролі у театрі
- «Чайка на ім'я Джонатан» Р. Баха — Вожак і Чанг
- «Діалог самців» за творами Патріка Бессона, Юрія Аверченка та ін. — Кіт Боб
- «Механічний апельсин» Е. Берджеса — Алекс
- «Вестсайдська історія» — Тоні
- «Такі вільні метелики» Леонарда Герша — Ральф Остін
- «Безталанна» І. Карпенко-Карого — Гнат
- «Химера» Н. Нежданої — Нарцис
- «Звідки беруться діти?» А. Крима; реж. Віталій Малахов — Тимофій
- 2006 — «Правдива історія Ромео і Джульєтти» А. Крима; реж. Віталій Малахов — Герцог Верони
- 2008 — «Сто тисяч» І. Карпенко-Карого; реж. Віталій Малахов — Невідомий
- 2010 — «Льовушка» А. Крима; реж. Ігор Славинський — Точильник
- 2013 — «Шоу про шоу» (вистава-концерт) Т. Могильник, В. Гуляйченко; реж. Віталій Малахов — Женя
- 2014 — «Що я бачив уві сні…» Л. Толстого; реж. Ігор Славинський — Студент
- 2015 — «Замовляю любов» Т. Іващенко; реж. Сергій Павлюк — Кирило
- 2018 — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня» П. Ар'є за В. Домонтовичем; реж. Стас Жирков — Іполіт Миколайович Варецький, учитель[4]
Ролі в кіно
Рік | Проект | Кіностудія | Режисер | Роль |
---|---|---|---|---|
1997 | «Тарас Шевченко. Заповіт» | «Кіностудія імені Олександра Довженка» | Станіслав Клименко | Пантелеймон Куліш |
1999 | «Як гартувалася сталь» | «Кіностудія імені Олександра Довженка» | Хан Гін, Джаньа Сахат | Чижик |
2002 | «Молитва за Гетьмана Мазепу» | «Кіностудія імені Олександра Довженка» | Юрій Іллєнко | Петро І |
2005 | «Братство» | «Кіностудія імені Олександра Довженка» | Станіслав Клименко | Пантелеймон Куліш |
2005 | «Дев'ять життів Нестора Махна» | «ДомФільм» / «Еврофільм-сервіс» | Микола Каптан | епізод |
2010 | «1942» | «PRO.TV» | Валерій Шалига | Сафін |
2010 | «Віра, Надія, Любов» | «Студія Арт-Базар» | Олексій Рудаков | Аріс (Аристотель), батько Нелі |
2010 | «Маршрут милосердя» | «Мостелефільм» | Олег Масленников, Сайдо Курбанов, Бата Недич, Максим Мокрушев | Сеня, балалаєчник |
2011 | «Ялта-45» | «Арт-Базар Сінема» | Тигран Кеосаян | |
2012 | «Біла гвардія» | «Нон-стоп продакшн» за участю «Твін-Медіа» | Сергій Снєжкін | епізод |
2012 | «СБУ. Спецоперація» | «ISTIL Studios», Інтер | Андрій Нестеренко | Олег Бойко, головна роль |
2012 | «Свідок» | «Мостелефільм» / «Київтелефільм» | Дмитро Томашпольський | епізод |
2013 | «Агент» | «Росія-1» | Георгій Гаврилов, Дмитро Кузьмін | командир |
2014 | «Брат за брата-3» | «Star Media» | Олег Туранський, Олег Філіпенко | Веденін, начальник охорони торгового центру |
2014 | «Особиста справа» | «Film.UA» | Володимир Мельниченко, Ігор Забара | таксист |
2014 | «Небезпечне кохання» | «Star Media» | Кирило Капіца | Михайло Смолов, старший лейтенант поліції |
2014 | «Поки станиця спить» | «Мостелефільм» / «КіноПродакшн» | Бата Недич, Олена Циплакова, Олександр Мохов, Олег Масленников | Муха |
2014 | «Небезпечне кохання» | «Star Media» | Кирило Капіца | Михайло Смолов, старший лейтенант поліції |
2014 | «Смертельно живий» | «Star Media» | Максим Стецков | |
2015 | «Безсмертник» | «Front Cinema» | Дмитро Гольдман | Дмитренко, адвокат |
2015 | «Клан ювелірів» | «Front Cinema» | Дмитро Гольдман | Георгій Метревелі, батько Тимура, Мишико і Габріели |
2015 | «За законами воєнного часу» | «Star Media» | Максим Мехеда | лейтенант |
2016 | «Майор і магія» | «Інтра» | Володимир Мельниченко | Олександр Черняєв, начальник відділу власної безпеки |
2016 | «На лінії життя» | «Fresh Production Group» | Антон Гойда | Стас Величко |
2016 | «Центральна лікарня» | «1+1 Продакшн» | Віра Яковенко | епізод |
2016 | «Хороший хлопець» | «Front Cinema» | Дмитро Гольдман | Антон |
2016 | «Потрійний захист» | «Fresh Production Group» | Анатолій Матешко | |
2016 | «Доля на ім'я кохання» | «Star Media» | Аліна Чеботарьова | Віталій |
2016 | «Не зарікайся» | «Front Cinema» | Дмитро Гольдман, Сергій Кравець | Валентин |
2016-2017 | «Райське місце» | «Front Cinema» | Дмитро Гольдман | Антон Винокуров |
2017 | «Кіборги» | Ідас філм | Ахтем Сеїтаблаєв | Серпень[5] |
2018 | «Свінгери» | F Films | Андрейс Екіс | Андрій |
2018 | «За три дні до кохання» | «1+1 продакшн» | ||
2018 | «Свінгери 2» | F Films | Андрейс Екіс | Андрій |
2019 | Подорожники | Христина Сиволап | Толік | |
2020 | Дільничний з ДВРЗ | Mamas Film Production | Роман Бровко та Роман Ткаченко | капітан Сергій Бондар |
2021 | Інший Франко | Ganza Film | Ігор Висневський, Віталій Малахов | Петро Франко між 43 та 51 роками |
Нагороди та номінації
- Заслужений артист України (26 березня 2019) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність[6]
- За роль у виставі «Діалог самців» здобув призи міжнародних фестивалів «Добрий театр» (2004), «Підмосковні вечори» (2006) та у місті Враца (Болгарія, 2007).
Нагороди й номінації | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
2018 | Золота Дзиґа | Найкраща чоловіча роль | Кіборги | Перемога |
Кіноколо | Найкраща чоловіча роль | Перемога | ||
2021 | Хмельницький кінофестиваль | Найкраща акторська робота | Інший Франко | Перемога |
Громадянська позиція
У рамках акції ТСН записав відеозвернення з підтримки незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7]
Примітки
- Вячеслав Довженко — актор Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine. на сайті Театр на Подолi
- В’ячеслав Довженко: Мені дісталося, хоча до чого тут актор?. Інтерв'ю з України. 1 жовтня 2010. Процитовано 4.06.2018.
- Микола Княжицький. В'ячеслав Довженко: українське мистецтво перебуває в ренесансі. Еспресо.tv. 1 квітня, 2018. Процитовано 4.06.2018.
- Олег ВЕРГЕЛІС (26 січня 2018). #преведмедвед (ua). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2018-7-24.
- Актор В'ячеслав Довженко після «Кіборгів» зіграв «свінгера»: "Знайомі військові почали мене звати «секс-кіборгом»
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 30 березня 2019.
- Виконавець головної ролі у фільмі «Кіборги» підтримав Олега Сенцова // ТСН, 01.06.2018
Посилання
- В'ячеслав Довженко: «Мені дісталося, хоча до чого тут актор?»
- В'ячеслав Довженко на сайті IMDb (англ.)
- Довженко В'ячеслав Валерійович на сайті KinoFilms.ua
- «Серпень» — і все: В'ячеслав Довженко про «Кіборгів», майбутнє театру і кіно та те, чому він не на фронті