Доксиламін

Доксиламін (англ. Doxylamine) — синтетичний препарат, що є похідним етаноламіну, та належить до антигістамінних препаратів І покоління[1], для перорального застосування. Особливістю препарату є виражена седативна та м-холінолітична дія[2][3], яку можна порівняти із дією бензодіазепінів.[4][5] Уперше доксиламін описаний у 1949 році.[4][6]

Доксиламін
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-N,N-dimethyl-2- (1-phenyl-1-pyridin-2-yl-ethoxy)- ethanamine
Класифікація
ATC-код R06AA09
PubChem 3162
CAS 469-21-6
DrugBank
Хімічна структура
Формула C17H22N2O 
Мол. маса 270,369 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 24,7%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 10 год.
Екскреція Нирки (60%), фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ДОНОРМІЛ,
«Брістол-Майєрс Сквібб»,Франція
UA/7213/02/01
29.12.2012-29/12/2017

Фармакологічні властивості

Доксиламін — синтетичний препарат, що є похідним етаноламіну та належить до групи антигістамінних препаратів І покоління. Механізм дії препарату полягає у селективному блокуванні Н1-рецепторів гістаміну.[2] Доксиламін має також виражену м-холінолітичну та седативну дію. Доксиламін добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[4] На відміну від похідних бензодіазепіну, доксиламін подовжує тривалість та якість сну, не впливаючи на структуру та фази сну.[3] При застосуванні доксиламіну достовірно зменшується час засипання хворих, покращення якості сну, зменшення ймовірності нічних пробуджень та покращення якості ранкового просипання.[3][4] Доксиламін також може зменшувати симптоми свербіння шкіри та разом із піридоксином застосовується для зняття симптомів блювоти вагітних.[4][7]

Фармакокінетика

Доксиламін швидко та добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату складає лише 24,7%.[8] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1 години після перорального застосування.[4] Доксиламін добре розподіляється в організмі, проходить через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко.[2] Доксиламін частково метаболізується в печінці із утворенням активних та неактивних метаболітів.[9][10] Виводиться доксиламін із організму переважно нирками (60%), частково в незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів, частина препарату виводиться із організму з калом.[3] Період напіввиведення препарату складає в середньому 10 годин[4], цей час може значно збільшуватися при нирковій або печінковій недостатності або в пацієнтів похилого віку.

Показання до застосування

Доксиламін застосовується при періодичному та транзиторному безсонні, свербінні шкіри, у складі комбінованих препаратів для лікування застуди та кашлю[11], та для лікування блювоти вагітних.[4]

Побічна дія

При застосуванні доксиламіну рідко та переважно при застосуванні препарату у високих дозах спостерігаються наступні побічні ефекти: сухість у роті, запор, порушення акомодації, тахікардія, затримка сечі, шкірні алергічні реакції.[2][3]

Протипокази

Доксиламін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, закритокутовій глаукомі, порушеннях уродинаміки, бронхіальній астмі та обструктивних захворюваннях легень, паралітичному ілеусі, обструкції жовчевих шляхів. Доксиламін не рекомендований у періоді годування грудьми.[2][3] Доксиламін застосовується у дітей старших 15 років (згідно рекомендацій в Україні).[2][3]

Форми випуску

Доксиламін випускається у вигляді звичайних та шипучих таблеток по 0,015 г.[5] У США випускається у комбінації з піридоксином по 25 мг кожного препарату під торговою назвою «Діклегіс».[4][12]

Примітки
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 березня 2015.
  2. http://compendium.com.ua/akt/68/3154/doxylaminum (рос.)
  3. http://www.apteka.ua/article/10174
  4. http://www.rmj.ru/articles_8028.htm Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  5. " "Доксиламин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  6. Sperber, Nathan.; Papa, Domenick.; Schwenk, Erwin.; Sherlock, Margaret. (1949). Pyridyl-Substituted Alkamine Ethers as Antihistaminic Agents. Journal of the American Chemical Society 71 (3): 887–890. PMID 18113525. doi:10.1021/ja01171a034. (англ.)
  7. Koren, Gideon; Clark, Shannon; Hankins, Gary D.V.; Caritis, Steve N.; Miodovnik, Menachem; Umans, Jason G.; Mattison, Donald R. (2010). Effectiveness of delayed-release doxylamine and pyridoxine for nausea and vomiting of pregnancy: a randomized placebo controlled trial. American Journal of Obstetrics and Gynecology 203 (6): 571.e1–571.e7. PMID 20843504. doi:10.1016/j.ajog.2010.07.030. (англ.)
  8. Pelser, Andries; Müller, Douw G.; du Plessis, Jeanetta; du Preez, Jan L.; Goosen, Colleen (2002). Comparative pharmacokinetics of single doses of doxylamine succinate following intranasal, oral and intravenous administration in rats. Biopharmaceutics & Drug Disposition 23 (6): 239–244. PMID 12214324. doi:10.1002/bdd.314. (англ.)
  9. Holder, C. L.; Korfmacher, W. A.; Slikker Jr, W.; Thompson Jr, H. C.; Gosnell, A. B. (1985). Mass spectral characterization of doxylamine and its rhesus monkey urinary metabolites. Biomedical mass spectrometry 12 (4): 151–158. PMID 2861861. (англ.)
  10. http://www.rxlist.com/khedezla-drug/clinical-pharmacology.htm (англ.)
  11. UNISOM Drug facts (англ.)
  12. Slaughter, Shelley R.; Hearns-Stokes, Rhonda; van der Vlugt, Theresa; Joffe, Hylton V. (2014). FDA Approval of Doxylamine–Pyridoxine Therapy for Use in Pregnancy. New England Journal of Medicine 370 (12): 1081–1083. PMID 24645939. doi:10.1056/NEJMp1316042. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.