Дороніна Тетяна Василівна
Тетя́на Васи́лівна Доро́ніна — радянська та російська актриса театру і кіно, театральний режисер. Заслужена артистка РРФСР (1964). Народна артистка РРФСР (1969). Народна артистка СРСР (1981). Лауреат ряду вітчизняних і міжнародних премій, зокрема, в номінації «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва». Повний кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною». Член Спілки письменників Росії.
| Дороніна Тетяна Василівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
12 вересня 1933[1][2] (88 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[1] | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка, театральна режисерка | |||
| Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
| Роки діяльності | з 1955 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Басілашвілі Олег Валеріанович, Радзинський Едвард Станіславович і Хімічев Борис Петрович | |||
| IMDb | nm0233985 | |||
| Нагороди та премії | ||||
.svg.png.webp){kind=small}            | ||||
|
| ||||
 Дороніна Тетяна Василівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилася 12 вересня 1933 р. в Ленінграді в родині робітника. Закінчила Школу-студію МХАТу (1956). Працювала в Ленінграді (Великий драматичний театр імені Горького і Ленінградський театр ім. Ленінського комсомолу), потім — у театрах Москви (МХАТ, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Театр «Сфера», Московський драматичний театр імені М. Єрмолової, Московський театр естради).
У 1987—2018 рр. — актриса, художній керівник і директор Московського Художнього академічного театру імені Максима Горького.
Знімається у кіно з 1955 р.
На честь артистки названо астероїд 19120 Дороніна.
Особисте життя: була заміжня п'ять разів (у різні роки її чоловіками були Народний артист Росії Олег Басілашвілі; Анатолій Юфіт, театровед і професор; Едвард Радзинський, письменник, драматург, сценарист і телеведучий; Борис Хімічев, Народний артист Росії; Роберт Тохненко.
Фільмографія
Фільми і телеспектаклі:
- «Перший ешелон» (1955)
- «Йшли солдати...» (1958)
- «Обрій» (1961, Клава, радгоспниця)
- «Зачарований мандрівник» (1963, телеспектакль; циганка Груша)
- «Невигадана історія» (1964)
- «Робітниче селище» (1965)
- «Перекличка» (1965)
- «Обіцянка щастя» (1965, телеспектакль)
- «Старша сестра» (1966)
- «Три тополі на Плющисі» (1967, Нюра (Анна Григорівна)
- «Ще раз про любов» (1968)
- «Дивний характер» (1970, Надія Казакова)
- «Двадцять років потому» (1971, телеспектакль; королева Анна)
- «Мачуха» (1973)
- «Безприданниця» (1974, телеспектакль; Лариса Огудалова)
- «Ольга Сергіївна» (1975, Ольга Сергіївна)
- «На ясний вогонь» (1975, Анна Лаврентіївна Касьянова)
- «Ну, публіка!» (1976, телеспектакль; дамочка, попутниця Вольдемара)
- «Бенефіс Тетяни Дороніної» (1980, головна роль)
- «Капіж» (1981, Марія; Кіностудія імені Олександра Довженка)
- «Валентин і Валентина» (1985, мати Валентини)
- «ВДТ тридцять років потому» (1986, телеспектакль; Клеопатра Львівна Мамаєва з Москви)
- «Живи і пам'ятай» (1987, телеспектакль за романом В. Распутіна; Настьона) та ін.
Примітки
- Доронина Татьяна Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ČSFD — 2001.
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.131;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.253;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.444.
- Раззаков Ф. Популярная энциклопедия звезд М., 2000. — С.189—194;
- Иллюстрированный энциклопедический словарь. М., 2000. — С.433—434;
- Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.131.