Дороті Генсін Андерсен

Дороті Генсін Андерсен (англ. Dorothy Hensine Andersen; 15 травня 1901 року — 3 березня 1963 року) — американська патологоанатом та педіатр, яка першою відкрила та описала кістозний фіброз (муковісцидоз).[2] У 2001 році її внесли до Національної зали слави жінок.[3]

Дороті Генсін Андерсен
Народилася 15 травня 1901(1901-05-15)[1]
Ешвіль (Північна Кароліна), Північна Кароліна, США[1]
Померла 3 березня 1963(1963-03-03)[1] (61 рік)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
·рак легень[1]
Країна  США
Діяльність лікарка, науковиця, патологоанатомка, педіатриня
Alma mater Університет Джонса Гопкінса (1926)[1], Коледж Маунт-Голіок (1922)[1] і Колумбійський університет (1935)[1]
Заклад Рочестерський університет
Вчителі Флоренс Рена Сабін
Нагороди

Національна зала слави жінок (2001)

премія імені Едварда Міда Джонсонаd (1938)

 Дороті Генсін Андерсен у Вікісховищі

Життєпис

Народилася у місті Ешвіл, Північна Кароліна, і була єдиною дитиною в родині Ганса Петера Андерсена та Мері Луїзи Мейсон. Її батько помер у 1914 році, коли Дороті було 13 років, і родина переїхала до міста Сент-Джонсбері, Вермонт, де за шість років померла і мати дівчини.[4] Таким чином у віці 19 років Дороті Андерсен стала повністю відповідальною за власний добробут та фінансове становище. У 1922 році вона отримала ступінь бакалавра з хімії та зоології у коледжі Маунт-Голіок. Вона продовжила навчання і 1926 року отримала магістерський ступінь у медичній школі університету Джона Гопкінса. Тут вона продовжила наукову роботу, двічі дописувала до наукового журналу Contributions to Embryology, досліджуючи жіночу репродуктивну систему свиней.[5][6]

Закінчивши медичну школу Джона Гопкінса, Андерсен працювала асистенткою на кафедрі анатомії Рочестерської медичної школи.[6] Рік по тому вона стала інтерном у відділенні хірургії меморіальної лікарні Стронг у Рочестері, штат Нью-Йорк. Андерсен завершила інтернатуру, але у місці резидента у відділенні загальної хірургії її відмовили, аргументуючи це тим, що вона жінка.[7] Тому Дороті Андерсен довелось сконцентруватись на дослідницькій роботі, і у 1929 році вона починає працювати асистенткою кафедри патологічної анатомії у Коледжі хірургії та загальної терапії Колумбійського університету (англ. Columbia University’s College of Physician and Surgeons). Пізніше її запросили на посаду викладача до Колумбійської медичної школи.[6] Викладаючи в університеті, вона починає працювати над докторською дисертацією і вивчає ендокринологію.[8] Її темою був вплив залоз внутрішньої секреції на початок та протікання процесу статевого дозрівання у щурів. Отримавши докторський ступінь у 1935 році, вона обійняла посаду патологоанатома у дитячій лікарні Колумбійського медичного центру,[5] і в цьому закладі залишалась до кінця кар'єри. У 1952 році очолила відділення патологічної анатомії.

Наукова робота

В процесі досліджень Андерсен почала вивчати патологію целіакії, відмічаючи розвиток фіброзу, який порушував роботу підшлункової залози, у пацієнтів, які померли від цієї хвороби.[9][6] Це дослідження було опубліковане в American Journal of Diseases of Children, де Андерсен назвала подібний стан «кістозним фіброзом підшлункової залози».[5] За опис цієї хвороби їй було присуджено нагороду імені Едварда Міда Джонсона, яку щорічно отримують науковці, які зробили важливі відкриття у сфері педіатрії.[10] У 1942 році разом з колегою Полом ді Сант-Аньєзе вони розробили перший дієвий засіб діагностики кістозного фіброзу.[6] У 1948 році Американська академія педіатрії нагородила Дороті Андерсен почесною іменною табличкою за її досягнення у «Визначенні ефективності різних видів антибіотиків для лікування інфекцій дихальних шляхів, які були головною причиною смерті при захворюванні на кістозний фіброз».[5] У 1958 році Андерсен обійняла посаду професорки у Коледжі хірургії та загальної практики Колумбійського університету. Вона продовжує дослідницьку роботу, зокрема публікуючись у Journal of Chronic Diseases, де вона описувала кістозний фіброз як хворобу з рецесивним типом успадкування, яка раніше вважалась смертельною для дітей у ранньому дитинстві, але нині завдяки своєчасній діагностиці та лікуванню багато пацієнтів доживають до дорослого віку.[6] Точна причина виникнення кістозного фіброзу була виявлена на початку 80-років: нею виявилась мутація у гені, який контролює синтез трансмембранного регуляторного білка муковісцидозу (CFTR). Внаслідок порушення його синтезу відбувається згущення секрету і закупорювання вивідних проток підшлункової залози та дихальних шляхів. [6]

Дороті Андерсен довгі роки курила, внаслідок чого у неї розвинувся рак легенів і її довелось прооперувати у 1962 році. Вона померла 3 березня 1963 року у віці шістдесяти одного року.[11] У тому ж році, після її смерті, Колумбійським медичним центром їй було присуджено медаль За визначні досягнення.[12] 2001 року за її внесок у дослідження кістозного фіброзу, Дороті Андерсен було зараховано до Національної зали слави жінок.[3]

Див. також

Примітки
  1. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 31. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. Alumnae Featured in the Exhibit Архівовано 2006-09-01 у Wayback Machine.
  3. National Women's Hall of Fame
  4. Aydelotte, Allison (February 2000). Dorothy Hansine Andersen. American National Biography Online. Oxford University Press.
  5. Clague, Stephanie (March 2014). Spotlight Historical Profile Dorothy Hansine Andersen. The Lancet Respiratory Medicine 2: 184–185.
  6. Aydelotte, Allison (February 2000). Andersen, Dorothy Hansine (1901-1963), pediatrician and pathologist. American National Biography Online (Oxford University Press) 1. doi:10.1093/anb/9780198606697.article.1200018. Процитовано 25 листопада 2018.
  7. Machol, Libby (1980). Notable American Women: The Modern Period. United States of America: Radcliffe College.
  8. Windsor, Laura (2002). Women in Medicine: An Encyclopedia. Santa Barbara, California: ABC CLIO. с. 7. ISBN 978-1-57607-392-6. Процитовано 1 грудня 2018.
  9. Abramovitz, Melissa (2013). Cystic Fibrosis. Farmington Hills, Michigan: Lucent Books. с. 13. ISBN 978-1-4205-0901-4. Процитовано 1 грудня 2018.
  10. Andersen, D.H. (1938). Cyst leiesic fibrosis of the pancreas and its relation to celiac disease. Am J Dis Child 56 (2): 344–399. doi:10.1001/archpedi.1938.01980140114013.
  11. Machol, Libby (1993). Notable American Women: The Modern Period : a Biographical Dictionary, Volume 4. Cambridge, Mass [u.a.]: Belknap Press of Harvard Univ. Press. с. 18–19. ISBN 9780674627338.
  12. Dr. Dorothy Hansine Andersen. Changing the Face of Medicine. 3 червня 2015.

Подальше читання

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.