Драгоманівка
Драгома́нівка — правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття. Одним з головних авторів драгоманівки наприкінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.
Загальний опис
Драгоманівка ґрунтується на фонемічному принципі і кожна літера позначає лише один звук.
Головні розбіжності між сучасним правописом та драгоманівкою можна звести до кількох пунктів:
Історія
Кардинальні зміни в українському правописі підготувала київська група культурних діячів, до якої входив і знаний громадсько-політичний діяч М. Драгоманов. Вони полягали в подальшій фонетизації правопису за принципом «один звук — одна буква». З огляду на це з алфавіту усунено букви ї, я, є, ю, ъ та щ. Вилучено кириличну й, замість якої введено латинську літеру j (очевидно, за зразком сербської орфографії), щоб за її допомогою передавати йотацію голосних, тобто писати јасла «ясла» тощо. М'якість приголосних передавано за допомогою букви ь: синьа «синя». М. Драгоманов, котрий 1876 р. емігрував до Швейцарії, у своїх виданнях використовував зазначену орфографію, яку згодом названо драгоманівкою. Її частково використовувано у Галичині в друкованих органах тих суспільних сил, які були прихильниками його політичних ідей. На території України, окупованої Російською імперією, де український правопис було заборонено, драгоманівка не мала жодного поширення. Та й теоретичне її обґрунтування ніколи не було опубліковане.
Приклади
- шчука (щука)
- јаблуко (яблуко)
- свьатиј (святий)
- сподівајетцьа (сподівається)
Гарний приклад драгоманівки можна побачити на сучасній банкноті в 20 гривень, де зображено фрагмент вірша «Земле, моя всеплодющая мати» (цикл "Веснянки" зі збірки поезій "З вершин і низин") Івана Франка біля портрету письменника. Франко також використовував драгоманівку для листування.
- Земле, моја всеплодьучаја мати!
- Сили, шчо в твојіј движесь глубині,
- Крапльу, шчоб в боју сміліјше стојати,
- дај i міні!
Шче не вмерла Украјіни
Шче не вмерла Украјіни ні слава, ні вольа.
Шче нам, браттьа украјінці, усміхнетцьа дольа.
Згинуть наші вороженьки, јак роса на сонці,
Запанујем і ми, браттьа, у својіј сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Станем, браттьа, в біј кривавиј від Сьану до Дону,
В ріднім крају панувати не дамо нікому;
Чорне море шче всміхнетцьа, дід Дніпро зрадіје,
Шче у нашіј Украјіні доленька наспіје.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
А завзьаттьа, працьа шчира свого шче докаже,
Шче сьа волі в Украјіні піснь гучна розльаже,
За Карпати відобјетцьа, згомонить степами,
Украјіни слава стане поміж народами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, шчо ми, браттьа, козацького роду.
Цікаві факти
- Роман П. Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли јак јасла повні?» було вперше видано в Женеві саме драгоманівкою.
- Сучасний український музичний гурт Іншиј день (Інший день) також використовує у своїй назві драгоманівку.[1]
Див. також
Примітки
- Гурт Інший День. idayband.com. Процитовано 11 березня 2016.