Дробишеве
Дро́бишеве — селище міського типу в Україні, у Лиманській міській територіальній громаді Донецької області.[2] Розташоване за 118 км від Донецька.
| смт Дробишеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Краматорський район |
| Громада | Лиманська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Дробишеве |
| Основні дані | |
| Засноване | 1687 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 8.47 км² |
| Населення | ▼ 2862 (01.01.2017)[1] |
| Густота | 338 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 84450—84451 |
| Телефонний код | +380 6261 |
| Географічні координати | 49°02′30″ пн. ш. 37°43′27″ сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 106 м |
| Водойма | р. Нітріус |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Форпостна |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 6,94 км |
| - залізницею: | 11 км |
| - автошляхами: | 9,5 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 117,2 км |
| - автошляхами: | 143 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84450, смт Дробишеве, вул. Державна; 94 |
| Голова селищної ради | Погуляй Інна Михайлівна |
| Карта | |
  Дробишеве | |
 Дробишеве | |
 | |
Історія
Слобода Дробишеве заснована 1687 року на березі річки Нетриус.
Після скасування кріпацтва 1861 року найвищий наділ на душу становив близько 4 десятин.
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Попівської волості Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 2873 особи, налічувалось 497 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3995 осіб (1937 чоловічої статі та 2058 — жіночої), з яких 3991 — православної віри[4].
1918 року в селі був утворений ревком, який очолив Мошенський Іван Арсентійович (1888—7.04.1967).
У 1920 р. було створено сільську раду, головою якої обрано Некрилова Василя Несторовича, а секретарем Бережного Петра Андрійовича.
У 27 березня 1923 в селі Дробишеве створили комсомольський осередок, першими комсомольцями стали С. Кікалов, І. Кандибко, І. Слєпцов та ін. У 1923—26 рр. він налічував вже 100 чоловік.
У 1924 р. в с. Дробишеве був один комуніст — голова сільради Суботін Микола Васильович, а вже наступного року створений партосередок, секретарем якого став Бієнко Максим Іванович.
У 1929—30 рр. в с. Дробишеве було створено 6 Товариств спільного обробітку землі, які об'єднували 36 дворів та 100 осіб:
- «Новий хлібороб» (організатор П. Кікалов)
- «Червона Нива» (Слєпцов Л. П.)
- «Червоноводянський» (Кохан І. Д.)
- «Червоні луки» (Каракуц В. Є.)
- «Серп і молот» (Слєпцов Ф. С.)
- «Червоний колос» (Жуга І. Ф.)
Процес колективізації у Дробишевому у 1928—1932 рр. (за кількістю селянських дворів станом на 1 липня відповідного року):
- 1928 — 1,7 %.
- 1929 — 3,9 %.
- 1930 — 23,6 %.
- 1931 — 52,7 %.
- 1932 — 61,5 %.
Пам'ятки
- За два кілометри на південний захід від околиці селища Дробишеве є ландшафтний заказник місцевого значення Підпісочне.
- На околицях Дробишевого виявлено залишки трьох поселень: два — епохи неоліту і одне — епохи бронзи.
Інше
В селищі розташовується Свято-Миколаївська церква Української православної церкви[5].
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій». Донецька область. 2. Населені пункти Донецької області. Міста обласного значення (станом на 1.01.2017 року) Архівовано з першоджерела 26 січня 2017.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-248)
- (рос.)Николаевский храм