Дроздинь

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Дроздинь є одним з найвіддаленіших сіл району, навкруги оточене болотами і розташоване на самій півночі району. До 1917 року ніхто не навчався. Люди були неписьменними. Тільки з 1926 року у хаті Єврея Лювиш, а через рік у хаті Янгеля почала діяти школа. Вчителював теж єврей за національністю Душа Владислав. Вчилися у школі тільки сільські діти, а хутірські такої можливості не мали. Навчання велося тільки на слух. Учитель розказував — учні слухали. Якби хто й хотів щось записати, не було чим і на чому. Голі парти, рученята на столі, ні в кого ні книжки, ні олівця, ні клаптика паперу. А яка жага до знань у дітей! Малі й переростки вже стоять під школою, виглядають, ждуть учителя, тиснуться за ним у клас і ловлять кожне його слово, кожне правило арифметики чи граматики, якщо й не розуміють всього відразу, то схоплюють своєю пам'яттю — чіпкою, пожадливою пам'яттю дітей, які зголодніли і за хлібом, і за наукою. Треба встигнути за зиму, бо вона ой яка коротка, а весна не час навчання, а час праці. З 1933 року шкільне життя завирувало у будинку Крупича Матвія Степановича, місцевого жителя. Вчителями були поляки Жуковський Йозеф та Степанський Мине. Місцеві жителі вирішили побудувати справжню школу і у 1936 році розпочали її будівництво. Це було приміщення з чотирьох класних кімнат. Недовговічною виявилася ця школа — через рік згоріла. Вернулися школярі знову до Крупича Матвія Степановича. Але мрії дроздинців про школу не покидали. Знову взялися за роботу і в кінці 1939 року новозбудована школа навстіж відкрила двері просторих світлих кімнат. Нове лихо підкралось до села. Насунулася на Україну німецька загарбницька орда. Не обминула вона й Дроздинь. У 1943 році від вибуху бомби згоріла і ця школа. Після війни почалась відбудова зруйнованих сіл і міст. На відбудову школи йшли старі й малі. За короткий строк 1945—1946 рік її відбудували. Довго пам'ятатимуть жителі нашого села учителя Юшкевича Володимира Григоровича, ветерана війни. Він мав бойові нагороди. Володимир Григорович, за спеціальністю історик. Будучи на той час директором, побудував у 1971 році нову школу з восьми класних кімнат. В 2000 році було організовано Дроздинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. В школі організований кабінет інформатики, кабінет краєзнавства, шкільний музей. При школі працює їдальня. У школі організовано профільне навчання в 10-х класах: у 10-А — профіль української філології, 10-Б — навчається за універсальним профілем. У 8-А класі здійснюється поглиблене вивчення української мови. У закладі сформований творчий педагогічний колектив, який працює над розвитком творчих здібностей, особистості учнів, повноцінним вихованням підростаючого покоління. Учні школи — щорічні переможці районних та обласних конкурсів, особливо спортивного та художнього напрямків. У школі працюють гуртки образотворчого мистецтва, декоративно-прикладного, естетичного та екологічного напрямків.

Ще за часів Київської Русі бібліотека була невід'ємною складовою навчальних закладів, починаючи зі «шкіл грамоти» при церквах книгозбірень Острозької та Києво — Могилянської академій, перших університетів, товариств грамотності і навчальних закладів різних видів і типів відіграючи значну роль в укладенні фундаменту інтелекту нашого народу. Бібліотека — це культурно-освітній заклад, що збирає друковані та рукописні матеріали, проводить спеціальне опрацювання їх, організовує збереження та віддання книг користувача.

В 1947 році при Дроздинській сільській раді було виділено невеличку кімнату для бібліотеки і називалась вона «хата — читальня». Завідувачем цієї бібліотеки був призначений Огієвич Андрій Романович. До фонду цієї бібліотеки входили брошури, журнали, газети. Пізніше стали надходити книги з різних галузей знань, переважала художня література. Комплектування здійснював Рівненський бібколектор. В 1965 році був побудований Дроздинський сільський клуб, у якому була виділена кімната для бібліотеки. Понад 15 років очолювала бібліотеку Огієвич Катерина Романівна. На початку 70-х років фонд бібліотеки нараховував різні енциклопедії, словники, довідники. Був організований алфавітний каталог. Поповнювалась бібліотека і дитячою літературою. В бібліотеці нараховувалось більше двохсот читачів. Книжковий фонд був розставлений на дерев'яних стелажах. З 1972 року працює бібліотекарем ЛісовецьАкулина Кирилівна.

В 1973 році був побудований новий клуб, де було виділено дві кімнати для бібліотеки. За рахунок сільської ради було придбано телевізор «Берізка» та радіолу «Мрія». В 1975 році було відкрито пункт видачі літератури на фермі та на деревообробному цеху. На цих пунктах постійно оформлялись книжково — ілюстративні виставки, проводились бесіди та перегляди періодичних видань. В бібліотеці в даний час книжковий фонд становить понад 14000 екземплярів. Ведеться сумарний та інвентарний облік документів. Організовані картотека обліку підручників, краєзнавча картотека, картотека періодичних видань, систематична картотека, картотека індивідуальної та групової інформації. Використовуючи різні форми і методи бібліотечно — бібліографічної роботи бібліотекар приділяє увагу проблемам, пов'язаними із пошуком і забезпеченням інформацій. Носіями інформації бібліотеки є, передусім, друковані видання і тому бібліотекар систематично вивчає запити користувачів і займається поточним комплектуванням. Змістовному розкриттю книжкового фонду допомагають постійно діючі книжкові виставки та тематичні полички: «Обрії пізнання», «У світі прекрасного», «Знай, люби, бережи», «Лунай, прекрасна наша мово», «Закон і ти», «Історія України в художніх творах», «Чарівний світ казок», «Перлини світової класики» та інші.

В бібліотеці працює центр регіональної інформації. Бібліотекар постійно інформує користувачів про нові надходження до бібліотеки. Під час інформаційної роботи бібліотекар використовує масові, групові та індивідуальні форми роботи. Постійно проводиться робота з людьми з обмеженими можливостями. Велика увага приділяється інформаційно — бібліографічній роботі. В бібліотеці є алфавітний каталог, картотека обліку підручників, краєзнавча картотека, картотека групової та індивідуальної інформації, систематична картотека статей.

Змістовному розкриттю книжкового фонду допомагають постійно діючі книжкові виставки та тематичні полички: «Обрії пізнання», «У світі прекрасного», «Знай, люби, бережи», «Лунай, прекрасна наша мово», «Закон і ти», «Історія України в художніх творах», «Чарівний світ казок», «Нащадки пам'ять бережуть», «Перлини світової класики», «Рівненщина — край героїчної слави», «Вороги юності — пияцтво, куріння, наркоманія і СНІД».

Бібліотека співпрацює з педколективом школи. Особлива увага приділяється інформуванню про нові надходження книжок, періодики та методичної літератури. Разом з педколективом проводиться робота з формування в учнів бережливого ставлення до підручників. Для учнів складені рекомендаційні списки літератури по вивченню шкільної програми та для позакласного читання. Протягом літніх канікул бібліотека співпрацює з пришкільним табором «Веселка». Краєзнавча діяльність — одна із пріоритетних сфер роботи бібліотеки. Одним із аспектів краєзнавчої роботи є формування і використання фонду краєзнавчої літератури. Він містить книги, статті про сільську раду, неопубліковані матеріали. В бібліотеці оформлено куточок народознавства «Мудрості та долі берегиня — бабусина скриня» та тематичні полички, які постійно поповнюються новим матеріалом: «Рівненщина рідний край», «Твої люди Рокитнівщино», «Із історії односельців».

В бібліотеці постійно проводяться конкурси: «Найкращий читач року», «Найуважніший читач», «Змалюй казку своїми руками» та інші.

Вперше клуб в селі Дроздинь був побудований в 1947 році. Завідувачем клубу було призначено Крупича Олександра Антоновича. Освіта 7 класів, гармоніст. В той час робота клубу була спрямована на вечори відпочинку. Клуб був підпорядкований Дроздинській сільській раді. У 1965 році був побудований новий клуб. Завідувачем було призначено Кузьмича Івана Антоновича. З того періоду часто мінялись завідувачі клубу. В клубі працюють чотири гуртки художньої самодіяльності: вокальний, художнього читання, танцювальний та інші. В клубі проводяться вечори відпочинку.