Дроздів

Село Дроздів розташоване в південно-східній частині Рівненської області за 35 кілометрів від м. Рівного та за 16 км від районного центру смт. Гоща. Через Дроздів протікає річка Горинь. Населення становить 386 осіб.

В селі розташовані: адміністративне приміщення Дроздівської сільської ради, загальноосвітня школа І-ІІ ст., Свято-Георгіївська церква (пам'ятка архітектури XVIII ст.), фельдшерський пункт, клуб, відділення зв'язку, публічно-шкільна бібліотека.

Про походження назви села Дроздів відсутні писемні свідчення дослідників, побутують лише версії старожилів села.

Одна з версій свідчить, що в давні часи на цих місцях, на узбережжі Горині мешкало древнє плем'я, яке через швидкість говірки було невиразним при розмові. Цебто — «дрозділо». Від цього і поселення стали називати «дроздів».

За другою версією, на місці сучасного села ріс розлогий гай, куди весною та восени збиралася сила-силенна птахів дроздів.

Існує також версія, що ніби на цих землях колись володарював пан Дроздовський. Доки він жив, доти село називалось Дроздовським. Коли пана не стало, стала назва — Дроздів.

Свято-Георгіївська церква

• 1577 рік − перша писемна згадка про Дроздів;
• ІІ пол. XVI століття − село Дроздів за адміністративно-територіальним поділом належав до Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої[1];
• 1788 рік − на кошти прихожан і поміщика місцевими майстрами споруджена Свято-Георгіївська церква;
• 1795 рік − землі Рівненщини увійшли до складу Російської імперії. Село Дроздів стає частиною Волинської губернії та входив до складу Тучинської волості;
• 1846 рік − коштами місцевих священиків Іоана Павловського та Іоана Данилевича проводилася заміна дерев'яного фундаменту на кам'яний, мінялася підлога розфарбовувалася церква всередині та зовні[2];
• 1886 рік− відкрито церковно-приходську школу для жителів сіл Дроздів та Горбів;
• 1921 рік — село Дроздів та інші землі Рівненщини відійшли до складу Польщі. Тут було створено Волинське воєводство з центром у м. Луцьку, яке існувало до вересня 1939 року.
• 1930 рік − відкрито однокласну церковну школу у ній навчалося близько 70 дітей. Навчання проводилось польською мовою, але вивчали і українську, математику, Божий закон. Як правило, діти там навчалися лишень взимку, а весною, з початком робіт у полі, прилучалися до господарських справ;
• 1939 рік − відкрито початкову школу 1-5 класів;
• 1940 рік − на території села організовано колективне господарство, головою якого обрано Фокія Кирилюка;
• Липень 1941 року − село Дроздів окупували німецькі загарбники. Під час окупації були зруйновані колгоспні будівлі, спалено понад 150 будинків селян, школу, млин;
• 19 січня 1944 року − село Дроздів звільнено від німецько-нацистських загарбників. Загалом в роки другої світової війни в бойових діях брали участь 120 чоловіків, з них 45 загинуло. Багатьох фронтовиків, односельчан нагороджено орденами і медалями. На жаль, сьогодні вони всі відійшли за межу життя. У повоєнний період на честь загиблих у роки війни односельчан був споруджений обеліск в центрі села Дроздів;
• Березень 1944 року − відновлено роботу сільської ради. Головою було обрано Петра Кравчука, секретарем — Андрій Сидорчука;
• 1950 рік — радянська влада закрила храм і прийняла рішення використовувати його для зберігання зерна;
• 1952 рік — відремонтовано млин;
• 1953 рік − колгоспи у найближчих сіл Горбів та Миколин об'єдналися в колгосп ім. Чапаєва із центральною садибою у с. Дроздів;
• 1957 рік − добудоване довоєнне приміщення школи за рахунок односельчан. Директором школи у повоєнний час і упродовж 20 років працював Андрійчук В. Г.
• березень 1961 року − колгосп ім. Чапаєва увійшов до складу Тучинського колгоспу ім. Сталіна, який пізніше реорганізовано у радгосп «Тучинський»;
• 1970—1973 роки − Дроздівську школу очолює директор Прядун П.П;
• 1973 рік − директором школи призначений Блізняков В.М, який працював на посаді 40 років;
• 15 червня 1989 року − Свято-Георгіївську церкву освятили та відкрили в день пам'яті Святителя Никифора;
• 1989 рік − настоятелем храму призначено отця Миколу Фурманця;
• 1987рік− зроблено капітальний ремонт Дроздівської школи завдяки сприянню директора дослідного господарства «Тучинське» Зінчука М.П;
• 2011 рік − при школі відкрито краєзнавчий музей, у якому зберігаються зібрані старовинні речі та документи про історію та побут села;
• 6 травня 2013 року − Свято-Георгіївська церква святкувала 225 років від часу спорудження.

• Лежнюк Петро Дем'янович — український науковець, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри електричних станцій та систем Вінницького національного технічного університету, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої освіти України, дійсний член Всесвітньої асоціації інженерів-електриків і електронників (Institute of Electrical and Electronics Engineers)
• Семенюк Григорій Фокович — український філолог, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України.

• 
  Могили Іоана Данилевича та могила Феодора Хоролця.
• 
  Дзвіниця Свято-Георгіївської церкви у селі Дроздів.
• 
  Дорога до церкви в селі Дроздів.
• 
  Дроздівська загальноосвітня школа І-ІІ степенів.
• 
  Дроздівська загальноосвітня школа І-ІІ степенів.

• Гощанське Погориння: давнина і сучасність. Науковий збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції, присвяченій 850-річчю Гощі. — Рівне-Гоща: Перспектива, 2002.
• Історія села на сайті Гощанської ЦСПШБ