Дрозд Володимир Григорович

Володи́мир Григо́рович Дрозд (нар. 25 серпня 1939(19390825)[3], с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область — 23 жовтня 2003) — український письменник. Перший головний редактор журналу «Київ» (1983—1985). Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1992).

Дрозд Володимир Григорович
Народився 25 серпня 1939(1939-08-25)[1][2]
Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 23 жовтня 2003(2003-10-23)[2] (64 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст, письменник, прозаїк, головний редактор
Мова творів українська
Роки активності з 1962
Жанр роман, повість і оповідання
Нагороди
Премія імені Миколи Гоголя «Тріумф»
 Висловлювання у Вікіцитатах

Чоловік української поетеси Ірини Жиленко.

Біографія

Володимир Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині.

Володимир Дрозд із перших кроків у літературі тяжіє до філософських узагальнень, фантастики та до соціально-правдивих тем. І відразу ж отримує заслін на оприлюднення своїх творів.

Володимир Дрозд двадцятирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1963) і одразу був прийнятий до Спілки письменників України. Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи друкувати новели, Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.

«Син колгоспника з глухого поліського села» відразу після школи став журналістом у районній газеті, закінчив університет, доріс до відомого столичного письменника.

Був одружений з поетесою Іриною Жиленко.

Могила Володимира Дрозда на Байковому кладовищі

Помер Володимир Дрозд 23 жовтня 2003 року в місті Києві, та похований на Байковому кладовищі.

Твори

Оповідання

  • Люблю сині зорі (1962)
  • Білий кінь Шептало (1969)
  • Парость (1966)
  • Ніч у вересні (1980)
  • Три чарівні перлини (1981)
  • Крик птаха у сутінках (1982)

Повісті

  • Семирозум (1967)
  • Маслини (1969)
  • Ирій (1974)
  • Самотній вовк (1983)
  • Музей живого письменника або Моя довга дорога в ринок (1994)

Романи

  • Катастрофа (1969)
  • Добра вість (1971)
  • Ритм життя (1974)
  • Дорога до матері (1978)
  • Люди на землі (1976)
  • Земля під копитами (1981)
  • Інна Сіверська, суддя (1985)
  • Спектакль (1985)
  • Новосілля (1987)
  • Листя землі (1992; 2000)
  • Злий дух. Із житієм. Пришестя (1999)

Відзнаки

Примітки
  1. http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/ostriv-u-vichnosti-dlya-maystra
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. Микола Жулинський. Острів у вічності для Майстр. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2013.
  4. Сергій Дзюба (29 березня 2017). Лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2017 рік. Жінка-УКРАЇНКА.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.