Друзенко Геннадій Володимирович

Генна́дій Друзе́нко (нар. 28 квітня 1972(19720428), Київ) — український правник, громадський активіст, публічний інтелектуал. Голова правління Центру конституційного моделювання, учасник Революції гідності. Ветеран російсько-української війни[1]

Друзенко Геннадій Володимирович
Народився 28 квітня 1972(1972-04-28) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність правник
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)

Життєпис

У 1993—1995 роках після завершення Київського теологічного коледжу працював на посаді секретаря-референта Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка).

У 2001—2004 роках був одним з керівників Центру європейського та порівняльного права Міністерства юстиції України.

У 2004—2010 роках (з перервою на навчання) — віце-президент Інституту європейської інтеграції в м. Ряшів.

У 2010-11 роках очолював секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції.

У 2011—2012 Геннадій Друзенко працював на посаді Координатора з регіонального розвитку в проекті USAID «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК).

У листопаді 2013 року Геннадій Друзенко разом з Олексієм Гончаруком відкрили першу в Україні практику в сфері права Європейського Союзу юридичної фірми Constructive Lawyers. Олексій Гончарук на той час був керуючим партнером компанії. Геннадій Друзенко приєднався як партнер — керівник практики в сфері права ЄС[2].

Від 18 червня 2014 р. до 16 липня 2015 р. працював на посаді першого і останнього Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики[3].

У 2014 році Геннадій з друзями створили Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова — найбільший неурядовий проект із залучення цивільних медиків до надання медичної допомоги в зоні проведення Операції Об'єднаних сил (до травня 2018 року — Антитерористична операція, АТО) в окремих районах Донецької та Луганської областей. Від серпня 2015 до серпня 2019 року Геннадій Друзенко був президентом ПДМШ ім. Миколи Пирогова і наразі очолює наглядову раду ПДМШ.

На початку січня 2021 року Геннадій Друзенко очолив новостворений Центр конституційного моделювання, що має на меті створити майданчик для обговорення та моделювання нової Конституції України[4].

Освіта та наукові стажування:

У 1995-99 роках навчався на юридичному факультеті Міжнародного науково-технічного університету, по завершенні якого отримав диплом бакалавра правознавства з відзнакою[джерело?].

У 2000 році завершив навчання в Українському центрі правничих студій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і отримав диплом магістра права з відзнакою[джерело?].

У 2006 році навчався в Українській школі політичних студій та був серед перших випусникиків УШПС[5].

У 2009-10 роках проводив наукові дослідження у Центрі Вудро Вільсона (Вашингтон, США) як фулбрайтівський науковець[6].

У 2010 році був запрошеним дослідником у Інституті міжнародного порівняльного права Макса Планка (Гайдельберґ, Німеччина).

У 2019-20 роках працював запрошеним дослідником у Центрі конституційної демократії Індіанського університету (США)[7].

Інші досягнення:

Геннадій Друзенко — співавтор законопроекту «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України».[8]

У 2004-10 роках очолював експертну групу з перекладу засновницьких договорів ЄС українською мовою. За його редакцією у 2010 році вийшов найповніший на сьогодні український переклад конституційних актів Європейського Союзу[9].

Автор більше сотні загальних та академічних публікацій українською, англійською, російською й іспанською мовами.[10]

Експертна сфера:

Питання конституційного дизайну, конституційного права, європейської інтеграції та релігійної свободи.[11]

Нагороди[12]

Примітки
  1. Співзасновник ПДМШ Геннадій Друзенко: “Патріотизм – не вишиванка і не шаровари, а цінність, за яку волієш страждати”. (Інтерв’ю довжиною в п’ять років). ПДМШ / PFVMH. 16 вересня 2019. Процитовано 28 серпня 2021.
  2. Команда. web.archive.org. 16 липня 2014. Процитовано 4 грудня 2020.
  3. Кабінет Міністрів України - Про призначення Друзенка Г. В. Урядовим уповноваженим з питань етнонаціональної політики. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 4 грудня 2020.
  4. До відома: про прес-конференцію в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна" на тему "Центр конституційного моделювання як лабораторія для пошуку шляхів виходу із конституційної кризи в Україні". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  5. Українська школа політичних студій. www.usps.org.ua. Процитовано 4 грудня 2020.
  6. Gennadiy Druzenko | Wilson Center. www.wilsoncenter.org (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
  7. Cain, Aaron. Gennadiy Druzenko. Profiles - Indiana Public Media. Процитовано 22 липня 2021.
  8. Проект Закону про процедуру підготовки проекту нової Конституції України. Процитовано 10 серпня 2020.
  9. Druzenko, Gennadiy. КОНСТИТУЦІЙНІ АКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (англ.). Процитовано 4 грудня 2020.
  10. Gennadiy Druzenko - Academia.edu. independent.academia.edu. Процитовано 4 грудня 2020.
  11. Експертна дискусія «Чи потрібна нова Конституція?» | Громадський Простір. www.prostir.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2020.
  12. Нагороди. ПДМШ / PFVMH. 28 вересня 2017. Процитовано 28 серпня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.