Дубляни (смт)

Дубляни розташовані за 76 км на південний захід від обласного центру — міста Львів та за 15 км на схід від районного центру — міста Самбора. Знаходяться Дубляни в басейні верхнього Дністра на річці Веретено, котра впадає в річку Бистриця — праву притоку Дністра.

За переказами назва села походить від дубових лісів, яких колись було багато в цій місцевості. Перша письмова згадка про Дубляни відноситься до 12 грудня 1432 року. Саме того дня в місто Ланцуті (нині Польща) польський король Володислав Ягайло затвердив грамоту про дарування й продаж Самбірському старості Петру Одровонжу 8 ланів поля та солтиства у селі Дублянах.[2]

Аж до 1772 року було воно не рядовим селом, а центром ключа, отож мало на своєму терені двір, у якому знаходилась адміністрація, яка збирала повинності з усіх навколишніх сіл, що входили до Дублінського ключа.

В наслідок першого поділу Польщі, який було підписано 5 серпня 1772 року, село відійшло до Австрійської імперії і стало камеральним, тобто належним до державної скарбниці (камери). Адміністративний поділ було змінено і воно належало тепер до Самбірської округи (циркулу) та до Луцького домініуму (село Лука — центр домініуму, за 8 км на схід від Дублян), а вже за новим поділом 1856 року воно стало належати до Львівського воєводства та до Самбірського повіту, хоч суд і уряд податковий продовжував знаходитися у Луці.[2] 1895 року в результаті неврожаю в селищі померло від голоду 40 сімей. Ще страшніший голод чекав жителів села в 1902 році, коли внаслідок дощів врожай загинув на полях.

Дубляни були адміністративним центром однойменної ґміни у 1934–1939 роках.

У 1940–1941 та 1944–1959 рр. було центром Дублянського району Дрогобицької області у радянські окупації.

У 1941 році селище окуповане німецькими військами. 15 лютого 1944 року гітлерівці привезли 20 заручників з дрогобицької тюрми, які були зв'язані по 5 осіб колючим дротом, і розстріляли їх у центрі села. У 1963 році на цьому місці встановлено обеліск.

1942 село мало 1000 мешканців, 3 кооперативи, церкву, школу і читальню «Просвіти»[3]. Село поттерпіло від большевицьких катів, які, замучили під час втечі, 13 осіб[3].

У 1944 році на місце німецької влади приходить радянська, нею 19 січня 1945 року в центрі селі були повішені два дорожівські хлопці-члени ОУН — Артимович Василь Гаврилович «Думний» 1916 р.н. і Купчик Михайло Федорович «Чайка» 1920 р.н.

7 травня 1946 року в Дублянському районі перейменували село Кранцберг Дублянської Першої сільської Ради на село Війкове.[4] Пізніше ця колишня німецька колонія Кранцберґ (нім. Kranzberg) приєднана до Дублян — тепер це південна частина селища (на правову березі річечки Прут).

Чисельність населення Дублян (станом на 1 січня 2019 року) — 1 688 осіб.

Динаміка населення Дублян[5]

Стадіон ФК «Дубляни»

Стадіон ФК «Дубляни»

У селищі діють дві школи — середня (I—III ступеня) та початкова (I-го ступеня), дитяча дошкільна установа та філіал Рудківської музичної школи. Функціонує лікарня на 75 місць, поліклініка, дві аптеки та ветеринарна дільниця. Своє дозвілля мешканці проводять в місцевому парку культури та відпочинку, в якому зведено приватна кав'ярня.

Через те, що селище має природний поділ на дві частини, діють заклади культури — Будинок культури «Просвіта» та клуб і дві бібліотеки. В центрі Дублян — стадіон, на якому щорічно відбуваються футбольні змагання.

Функціонують на території селища три культові святині — дерев'яна греко-католицька церква, щойно збудована у 1999 році цегляна православна церква Київського патріархату та польський костьолик.

Дерев'яна греко-католицька Церква Богоявлення Господнього — пам'ятка архітектури місцевого значення, побудована в 1860 році.[6]

Відомо, що в 1507 році в Дублянах вже існувала парафіяльна церква. Про церкву, яка існувала на початку XVII ст., відомо лише те, що вона згоріла в 1624 році під час татарської навали. У 1660 році постала дерев'яна будівля, яка у 1693 році отримала привілей від польського короля Яна III Собєського. В 1860—1863 роках замість неї зведено теперішню дерев'яну церкву за пароха Василя Грабовського.

Дерев'яна церква тризрубна, завершена над навою широким восьмериком, накритим великою банею з ліхтарем і маківкою. До вівтаря з північної сторони прибудована ризниця. По периметру будівлю оточує широке піддашшя, об'єднане з покриттям ризниці і головного входу.

• Проць Любов Іванівна — українська поетеса, педагог.
• Крамарець Володимир Олександрович — к. с/г н., доцент кафедри лісівництва НЛТУ України[7]

• Львів збудує для Дублян новий водопровід// Голос України, 20.10.2021

• Проць Л. І., Сенищ М. В. Дубляни // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 473—474. — ISBN 978-966-02-4458-0.
• Облікова картка