Дублянський Олександр Павлович

Дублянський Олександр Павлович (14 березня 1713 — після 1784) — Генеральний суддя за правління гетьмана Кирила Розумовського в 1762—1764 рр., Генеральний суддя Генерального суду (1770—1781 рр.) під час Глухівського періоду в історії України, бунчуковий товариш, дійсний статський радник (1781 р.).

Дублянський Олександр Павлович
Прапор
 Генеральний суддя
1762 — 1764
Попередник: Горленко Яким Іванович
Спадкоємець: не призначався
Прапор
 Генеральний суддя Генерального суду
1770 — 1781
 
Народження: 14 березня 1713(1713-03-14)
Смерть: після 1784
Країна: Гетьманщина
Рід: Дублянські
Батько: Дублянський Павло Романович
Шлюб: Гудович Дарія Андріївна (1714 — ?)
Діти: Федір, Василь, Андрій, Яків, Степан, Іван, Пелагея, Олена Рославець, Ганна Долинська, Марія.

Освіта та початок діяльності

Народився єдиним сином в родині стародубського полового писаря Павла Романовича Дублянського.

2 грудня 1735 р. за «військові служби батька» на його місце так як один у батька був син його приймають в службу під бунчуковий знак гетьманський (1735—1762 — ?).

В 1750 році знаходиться на службі в Стародубській полковій рахунковій комісії.

В Універсалі гетьмана Кирила Розумовського в липні 1761 р. говорилось:

ради ныне впредь до бытия настоящего в том полку полковника, определены от нас бунч. товарищи Александр Дублянский и Петр Миклашевский ко управлению тем Старод. полком, к присутствию в полковой старод. канцелярии, обще с имеючимись при полку в наличности полковыми старшинами…[1]

На час обрання до Генеральної військової канцелярії О.Дублянський входив до колегіального управління Стародубським полком разом з Петром Андрійовичем Миклашевським[2].

Суддя в Глухові

Обійняв уряд Генерального судді 8 березня 1762 року за правління гетьмана Кирила Розумовського.

Під час існування Другої Малоросійської колегії в 1770—1781 рр. працював Генеральним суддею Генерального суду разом із суддею Іллею Журманом[3].

Володіння та сім'я

В 1781 році після виходу на пенсію отримав звання дійсний статський радник та у володіння за ранг генерального судді село Суворове нині Путивльському районі Сумської області. Він володів у селі 56 посполитими дворами, в яких було 62 хати[4]

Станом на 1737 р. володів у Мглинській сотні житловими дворами, включаючи один двір в сл. Александровці.

Одружився на Дарії Андріївні Гудович (1714 — ?).

Їх донька Олена вийшла заміж за бунчукового товариша Йосипа Васильовича Рославця (1725 — ?).

Ще одна донька Ганна була одружена за бунчуковим товаришем Петром Григоровичем Долинським (1758 — ?)[5].

На пенсії жив будинку із «шістнадцяти покоїв», що побудував його батько, у селі Дідово нині село Мишківського сільського поселення Стародубського району Брянської області. Володів 378 душами.

Джерела
  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
  2. Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.

Примітки
  1. Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления Том первый. Полк Стародубский // Под общей ред. О. Р. Вязьмитина, — Белые Берега: Группа компаний «Десяточка» (издательство Белобережье), 2008. — 560 с.
  2. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — С. 320.
  3. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 292—293.
  4. История Суворово[недоступне посилання з травня 2019]
  5. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 118.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.