Дубовиця (Калуський район)

Дубо́виця — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

село Дубовиця
Придорожній покажчик
Придорожній покажчик
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Войнилівська громада
Код КАТОТТГ UA26060110050040835
Основні дані
Засноване 1483
Населення 451
Площа 8,27 км²
Густота населення 54,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77312
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°09′33″ пн. ш. 24°28′28″ сх. д.
Водойми Болохівка
Місцева влада
Адреса ради 77312, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114
Карта
Дубовиця
Дубовиця
Мапа

 Дубовиця у Вікісховищі

Історія

У 1880 році село належало до Калуського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у селі були панський двір, гуральня, 68 будинків, проживало 383 греко-католики, 50 римо-католиків і 22 юдеї[1]. Місцева греко-католицька парафія включала також села Середнє (412 греко-католиків) і Довжка (217 греко-католиків), належала до Журавенського деканату Львівської архієпархії УГКЦ.

На теренах села в 1890 р. виявлено скарб римських монет перших століть нашої ери[2].

У міжвоєнний період українці згуртувались проти колоніальної політики польського уряду і збудували кооперативу і читальню «Просвіти».

У 1939 році в селі проживало 910 мешканців (700 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[3]. Село входило до ґміни Войнилів Калуського повіту Станіславського воєводства.

Після радянської анексії Галичини село було включене до Войнилівського району. 10 лютого 1940 р. з села було депортовано на Крайню Північ СРСР кращих господарів-українців і поляків-осадників[4]. Під час Другої світової війни і довгі роки після неї жителі села брали участь у збройному опорі та підпільному русі проти німецьких і радянських окупантів. У післявоєнний період радянська влада зруйнувала будівлі кооперативу, читальні, фільварку Менжинських.

19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Дубовицьку сільраду з приєднанням до Середнянської сільради.

Соціальна сфера
  • Церква Архистратига Михаїла (храмове свято 21 листопада) 1910, пам'ятка архітектури місцевого значення № 763[5]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у дубовицькій церкві 3 давні дзвони діаметром 43, 36, 34, вагою 32, 19, 13 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[6]
  • Народний дім
  • Школа І ст[7]. на 40 місць[8]
  • ФАП
  • 155 дворів, 485 мешканців.

Вулиці

У селі є вулиці[9]:

  • Гаврилюка
  • Гайова
  • Івана Франка
  • Молодіжна
  • Тараса Шевченка
  • Тичини

Відомі люди
  • Куйбіда Степан Олексійович — український громадський діяч, довголітній політв'язень, член ОУН, вояк УПА.
  • Василів Степан Онуфрійович — місцевий маляр і скульптор.[10]
  • Стадіон
  • Потічок

Примітки
  1. Географічний словник Королівства Польського, 1881, т. II, стор. 199
  2. Скарб римських монет біля села Дубовиця, ймовірно, заховав римський купець. — «Вікна», 2017.10.07.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 32 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Сергій АДАМОВИЧ. Звідки ота сила в жінки, котра пережила і виселення, й інші страхіття ХХ століття? — «Галичина», 14 листопада 2017 року.
  5. Церква Св. Арх. Михайла
  6. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  7. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  8. Буревій зніс нещодавно встановлену покрівлю школи в Дубовиці і зруйнував стіни. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.01.
  9. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  10. Теодозій КОРОЛЬ. Мікеладжело з Дубовиці. «Вікна», 07.02.2018


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.