Дубовой Олександр Федорович

1995—1997 — заступник директора ВФ «Домбудконструкція» в Ізмаїлі.

1997—2002 — заступник директора з загальних питань Християнського благодійного фонду «Довіра» в Ізмаїлі.

2002—2004 — заступник директора з правових питань ТОВ ПКФ «Полісервіс» у Одесі.

2004—2006 — перший заступник голови правління ЗАТ «Українська інвестиційна група», 2006—2007 — президент ЗАТ «Міжнародна інвестиційна група» в Києві.

З 2007 — президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові», основною метою якої є здійснення благодійності в інтересах соціально незахищених та малозабезпечених громадян України.

З січня 2015 — радник голови правління з питань інвестицій та інновацій ПАТ «Міжнародна енергетична компанія».

5 березня 2015 року очолив «Всеукраїнську федерацію карате».[3]

З 9 листопада 2015 — голова Правління ПрАТ «Міжнародна енергетична компанія».

Закінчив 8 класів школи.

1991—1995 — навчався Білгород-Дністровському медичному училищі (лікувальна справа).

1996—2002 — навчався в Одеській юридичній академії (юрист).

2011 — закінчив Одеський політехнічний університет (спеціаліст з атомної енергетики).

2011 — закінчив Львівську комерційну академію (спеціаліст фінансів).

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012. На час виборів: президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові», Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 26 грудня 2007). Є автором і співавтором ряду профільних законопроектів.

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014. Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Після протистояння та трагедії в Одесі 2 травня 2014 року Дубовой заявив, що він пропонував скасувати футбольний матч, а також повідомив, що він прогнозував такий розвиток подій, але не мав змоги вжити заходів для запобігання трагедії. Він спростував звинувачення тогочасного голови ОДА Володимира Немировського, який назвав його організатором сутичок[4], а пізніше виграв у екс-губернатора справу про захист репутації в суді[5].

• Почесна грамота Кабінету Міністрів — за вагомий особистий внесок в розвиток підприємництва, формування ринкової інфраструктури та з нагоди Дня підприємця. ^{[джерело?]}
• Подяка, медаллю та Почесною грамотою Державного департаменту України з питань виконання покарань. ^{[джерело?]}
• Подяка Української Асоціації прокурорів — за активну громадську позицію, сприяння діяльності Української Асоціації прокурорів, спрямованої на підтримку авторитету та позитивного іміджу прокуратури, утвердження верховенства права і зміцнення правопорядку.^{[джерело?]}

З 2007 керує благодійним фондом «Фонд добра та любові», що допомагає соціально незахищеним людям в Бессарабії[6][7].

Звинувачується у махінаціях з будівлею заводу «Краян», підкупі суддів, рейдерських захопленнях будівлі компанії «Ліра-2000», земель в Києві, компанії «Чорноморське морське пароплавство», різних аферах пов'язаних із закупівлями Міністерством оборони України та заводом «Оріон»[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21].

Дубовой звинувачується у розкраданні 92 млн грн під час купівлі заводу «Краяни», коли мер Одеси Труханов зі співучасниками організували схему купівлі заводу за вдвічі меншою вартістю[22]. 30 січня 2020 ВАКС призначив йому заставу розміром 15,8 млн грн без утримання під вартою[23].

Журналіст Павло Шеремет пов'язував Дубового з рейдерським захопленням Торгово-промисловой палати України[24].

8 липня 2014 — виграв суд про захист честі, гідності і ділової репутації в екс-губернатора Одеської області Володимира Немировського[25].

17 червня 2015 — виграв суд про захист честі, гідності і ділової репутації у депутата Юрія Луценка[26].

• 31 березня 2015 — в селищі Шевченкове (Кілійський район) на Одещині центральну вулицю перейменували з Радянської на «Олександра Дубового»[27].

Дружина Світлана (1978 р.н.) — президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові».

Виховують п'ятьох дітей: двох синів Марка та Федора та трьох доньок: Олександру, Софію та Лідію.

Віросповідання — баптизм[28]. 2017, під час скандалу з будівництвом баптистського храму у Києві, Дубовой з дружиною вийшли з пастви пастора Володимира Кунца[29].

• Офіційний сайт Олександра Дубового
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Верховна Рада України 6-го скликання
• Верховна Рада України 7-го скликання
• Александр Дубовой