Дубровиця (Яворівський район)

Церква ім. Пресвятої Богородиці (Покрова)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Дубровиця була побудована в 1902 році під керівництвом отця Іллі Лаголи, який правив у с. Дубровиця до 1944 року. Мурований храм збудовано за проектом архітектора Нагірного Василя Степановича.

Дерев'яний позолочений іконостас у стилі бароко цінний своєю різьбою. Іконостас робили жовківські майстри (на жаль, записи про майстрів були знищені). Однак іконостас встановили через декілька років, оскільки його возили на виставку у Відень, де зайняв призове місце.

Три дзвони з гарним звуком було чути на всю округу. Під час війни два дзвони забрали німці, а один дзвін — Іллія — не могли зняти й він залишився донині.

Цінністю церкви є також відреставрований бічний престол Знаменської Матері Божої, який залишився зі старої церкви.

Стару дерев'яну церкву, якій було приблизно 350 років, розібрали. Деякі ікони спалили, решту знищили, але залишився шедевр — це ікона «Покрова Богородиці», яку віднайшов у селі Дубровиці тодішній директор львівського музею І. Свєнцицький під час чергової експедиції й привіз її до Львова 13 липня 1908 року.

«Покрова Богородиці» написана у 1560-ті роки майстром Галицької школи Дмитрієм. Це творіння з унікальної, найбільшої у світі збірки ікон візантійського характеру та водночас найбільшої у світі колекції українських ікон. Уже після Другої світової війни, у 1956 р., постало питання про перенесення збірки ікон в інше місце, щоб звільнити зали музею «для актуальнішої тематики». Ікона «Покрова Богородиці» зберігалася в недіючому на той час Вірменському соборі, звідки в 1984 р. була викрадена. В 2011 році Львів знову отримав цю святиню з рук російського мецената І. Возякова. За його словами, у світі дуже небагато збірок, які б могли зрівнятися зі львівською якістю та багатством іконопису. Тепер врятована ікона зберігається в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові з таким написом: «Майстер Дмитрій. Покрова Богородиці. 1560-і рр., с. Дубровиця, Львівська обл. Дошка липова, темпера, сріблення, рельєф. Дар Ігоря Возякова (Росія)».

У храмі також є  запрестольні ікони Архистратига Михаїла з с. Великої Вишеньки з нової і старої церков, які люди передали на зберігання під час виселення.

З 1 жовтня 1972 року парохом церкви є о. Микола Кушнір. В 2010 році церкву було перекрито й реставровано ззовні, а в 2012 році реставровано іконостас.

• Білик Андрій Богданович — солдат Збройних сил України; учасник російсько-української війни (2014—2017)

• Гевак Андрій («Шишка»; 1923, с. Поляни Жовківського р-ну Львівської обл. — 21.12.1945) — кулеметник сотні УПА «Холодноярці ІІ» (?-12.1945). Загинув у бою з облавниками. Будучи тяжко пораненим, застрелився, щоб не потрапити живим до рук ворога. Старший стрілець (?), старший вістун (з датою смерті); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (5.09.1946)[1].