Климова дебра

Кли́мова де́бра ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Жовківського району Львівської області, між селами Поляни та Дубровиця.

Климова дебра
(заказник)
Неподалік від заказника
Неподалік від заказника
49°59′30″ пн. ш. 23°51′52″ сх. д.
Розташування: Львівська область,
Жовківський район,
між с. Поляни та Дубровиця
Найближче місто: Жовква
Площа: 296 га
Заснований: 2009 рік
Керівна
організація:
ДП «Жовківський лісгосп», В'язівське лісництво
Країна  Україна

 Климова дебра у Вікісховищі

Площа 296 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Львівської обласної ради від 30 червня 2009 року № 933. Перебуває у віданні ДП «Жовківський лісгосп» (В'язівське л-во, кв. 61, 62, 69, 70).

Опис

Мета створення заказника — збереження унікальних для регіону ярово-балкових ландшафтних комплексів, так званих дебр, з типовими для Розточчя лісовими екосистемами.[1] Окрім цього територія є сприятливою для забезпечення міграції диких тварин, що пов'язане з її ландшафтною і біотичною структурою.[2] За районуванням територія ландшафтного заказника розташована в межах природної області Розточчя (Західно-Українська провінція (край) лісостепової зони). Через територію заказника проходить Головний європейський вододіл, саме тому він має велику цінність і в гідроекологічному відношенні. Тут розташовані витоки правих приток річки Млинівки (басейн Західного Бугу), а сама територія складається із кількох вирівняних привододільних поверхонь межиріч, висота яких сягає 360–370 м над р.м., та їхніх спадистих і крутих схилів.

На території заказника дозволяється регульоване господарське користування, якщо ця діяльність не призводить до негативного впливу на довкілля, а сприяє його збереженню та відтворенню природних ресурсів.[3]

Флора і фауна

Найпоширенішим типом лісу на території заказника є дубово-грабова бучина, що має тут природне походження. Вони поширені зазвичай у привододільних та верхніх і середніх частинах схилів, з сірими та світло-сірими лісовими ґрунтами, які утворились на лесоподібних суглинках. У південній частині поширені переважно середньовікові та пристигаючі грабово-букові, букові та соснові дерева, а в північній — букові, дубово-букові, буково-дубові деревостани, вік яких сягає у середньому 40—50 років. У понижених більш зволожених ділянках (вздовж потічків або відкритих низинних боліт), які представлені дерново- і перегнійно-глейовими, торф'янисто-глейовими ґрунтами, поширені вільшаники з вільхи клейкої з домішками берези повислої, рідше сосни та осики.

Серед ссавців тут поширені такі види: полівка лісова, миша жовтогорла, бурозубка звичайна і миша лісова. Представниками плазунів тут є прудка і живородна ящірки, вуж звичайний та гадюка звичайна. Серед червонокнижних тритон звичайний і гребінчастий, мідянка звичайна. Типовими птахами на території заказнику є зяблик, чорноголова кропив'янка та вільшанка, а серед рідкісних сова довгохвоста.[3]

Примітки

Посилання

http://www.openstreetmap.org/way/280715753

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.