Дубій Андрій Андрійович

Дубій Андрій Андрійович (народився 7 травня 1972(19720507) в м. Луцьк) — український музикант (баяніст), педагог, художник, поет.

Дубій Андрій Андрійович
Зображення
Дубій Андрій Андрійович. Поетично-музичний перформанс у поєднанні з авторською картиною на Фестивалі української поезії «Голосіївська осінь» (Літературно-меморіальний музей Максима Рильського, Київ, 21.09.2018).
Основна інформація
Дата народження 7 травня 1972(1972-05-07) (49 років)
Місце народження Луцьк, Українська РСР, СРСР
Професія Педагог, музикант, художник, поет
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти гармоніка кнопковий акордеон моделі "баян"
Нагороди Заслужений діяч естрадного мистецтва України, лауреат чисельних всеукраїниських і міжнародних конкурсів та фестивалів.

Переможець чисельних всеукраїнських і міжнародних конкурсів (у номінаціях: музичне виконавство, авторська поезія, живопис, графічні твори, образотворче мистецтво). Заслужений діяч естрадного мистецтва України. Доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Життєпис

У 1982 вступив до Луцької музичної школи (клас баяна заслуженого працівника культури Щегельського Ф. Г.).

У 1991 — з відзнакою закінчив Луцьке музичне училище як баяніст (клас Короля В. А.) і диригент (клас Бокового Ю. І.).

У 1998-му закінчив Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського (Київ), асистентуру-стажування (2002; клас М. Давидова), аспірантуру (2003; кер. М. Давидов) при ній.

У 1997 — навчався в Київській духовній семінарії (одночасно ніс іподияконський послух у Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Володимира).

2002 — баяніст оркестру військ ППО України, 2002-2015 — баяніст Академічного оркестру народної та популярної музики Національного радіо та телебачення України.

Від 2000 — викладач, від 2003 — ст. викладач, від 2011 — доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського. Студенти класу Дубія А. вибороли чисельні (більше 60) лауреатські звання і Гран-Прі на всеукраїнських (Дніпро, Дрогобич, Запоріжжя, Київ, Луцьк, Львів, Одеса, Севастополь) та міжнародних конкурсах і фестивалях (Австралія, Англія, Болгарія, Боснія і Герцоговина, Італія, Канада, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Сербія, Словацька республіка, США, Туреччина, Фінляндія, Франція). Одні із кращих Гафич Максим  — лауреат знакових Міжнародних конкурсів «Coupe mondiale» («Кубок світу», Литва, 2018) і «Trophée mondial» («Трофей світу», Франція, 2017); Мосейчук Вячеславчемпіон Міжнародного музичного чемпіонату «Australian International Music Championships-2020» (Австралія, серпень 2020), «Trophée mondial» («Трофей світу», Франція, 2021), Music Competition «Accordeus» (Боснія і Герцеговина, 2021); Грибан Євгеній — лауреат XIV Międzynarodowy Festiwal Muzyki Akordeonowej w Przemyślu (Польща, 2015), VI Concorso Internazionale per Fisarmonicisti Classici e Variete «Citta di Lanciano» (Італія, 2006); Годлевський Володимир — лауреат VII International Festival «MUSIK WORLD» (Італія, 2004), II International Competition in the In Name of VLADISLAV ZOLOTAREV (США, 2008); Семеляк Андрій — лауреат чисельних конкурсів як баяніст і диригент, соліст-баяніст оркестру Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки, керівник Капели бандуристів при НМАУ ім. П. І. Чайковського;

Учасник чисельних науково-практичних конференцій, семінарів, майстер-класів. Автор більше 20 наукових статей з питань музичного виконавства, історії та філософії музичного мистецтва, нумізматики.

Член організаційного комітету органних фестивалів «Laudate Dominum omnes gentes» (Київ, 2002, 2004) та двох Фестивалів літургій-мес (Київ, 2003, 2004), понад 20 науково-практичних конференцій, автор Першої всеукраїнської наукової конференції «Синтез науки і мистецтва у музиці» (Київ, 2005), Першої міжнародної науково-практичної конференції-фестивалю «Зірки баянно-акордеонного мистецтва» (Київ, 2006), циклу круглих столів на тему «Роль сучасного кінематографа у формуванні музиканта» (Київ, 2008), циклу круглих столів на тему «Таланти та геніїї минулого і сучасності» (Київ, 2011) та ін.

Демонтаж органу «Oberlinger» (Київ, костел св. Олександра, 2005)

1995-1996 — органний майстер НМАУ ім. П. І. Чайковського.

2002-2012 — органний майстер Прокафедрального собору св. Олександра (Київ).

Від 1996 — асистент органіста в Національному будинку органної та камерної музики України.

Від 2007 — член асоціації органістів і органних майстрів України.

Від 2007 — член асоціації діячів естрадного мистецтва України.

Від 2018 — член творчого об'єднання «Портал незалежних художників».

Творчість

Як баяніст концертував в Україні, РФ, Польщі, Франції.

Автор експериментального ансамблю баян-орган (з Іриною Харечко, орган). 2002 – баяніст Ансамблю пісні і танцю військ протиповітряної оборони України (керівник В.І.Коробко), 2002-2015 – баяніст Академічного оркестру народної та популярної музики Національного радіо і телебачення України (керівник нар. артист України С. І. Литвиненко, з 2013 – М.Пікульський, диригенти: нар. артист Украины С.Є.Павлюченко, засл. діяч мистецтв України В.Марунич). Як баяніст грав у складі Національного академічного оркестру народних інструментів України (керівник нар. артист України, лауреат Національної премії України ім.Тараса Шевченка В. О. Гуцал), Ансамблі класичної музики ім. Б. Лятошинського (диригент народний артист України Б. Пліш, М.Крістер-Вандаловський), Заслуженим ансамблем України, лауреатом Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Квартетом імені Миколи Лисенка, Національним ансамблем солістів «Київська камерата», Камерним ансамблем «Равісан» у складі : заслужені артисти України – Кравченко Н. (ф-но), Мороз О. (кларнет), лауреати міжнародних конкурсів Полуденний А. (віолончель), Дудніченко О. (скрипка), з видатними музикантами сучасності – народним артистом України Кошубою В.В. (орган), заслуженими артистами України Пилатюком Н. (скрипка), Дмитренко О.В. (орган), Сидоренко М. (орган), Баженовою К. (фортепіано), Ліпінською М. (мецо-сопрано), аргентинською співачкою Adriana Nano та ін.

Автор перекладень органної музики для баяна.

Автор поетичних збірок:

  • «Декілька слів про Любов» (Київ, 2003)
  • «Невипадкові премудрості» (Київ, 2003)

Друкувався в газеті «Літературна Україна» (Київ, 2009), в «Антології сучасної української літератури» (Хмельницький, 2015)[1], «Енциклопедії сучасної літератури» (Хмельницький, 2016)[2], літерантурних і поетичних альманахах. Учасник і переможець багатьох поетичних фестивалів і конкурсів[3].

Автор художніх робіт «Терези життя», «Земний хрест», «Філософія Життя» (усі — 2003), «Вимір кохання» (2004), циклу картин «Метаморфози цивілізації» (2017-2021), «Мантра зцілення» (2017), «Цвіт папороті. Симфонія людських мрій» (2018-2021), «Сонети чи сонати. У пошуках трансцендентних співзвуч» (2018-2021), «Ритми і акценти» (2018), «О, ця ненаситна Піранья Часу!!!» (2020) та ін.

Учасник багатьох групових художніх виставок (Австрія, Італія, Канада, Україна) та персональної виставки у Франції.

Відзнаки

МУЗИКАНТ

Дубій Андрій. «Цвіт папороті. Симфонія людських мрій» (акрил, 2018).

ХУДОЖНИК

ПОЕТ

І. Ф. Драч, А. А. Дубій, М. Г. Рильський (Український Фонд Культури, Київ, 2017)

ІНШІ ВІДЗНАКИ

Примітки

  1. Дубій, Андрій (2015). Антологія сучасної української літератури (українською). Хмельницький: Стасюк Л.С. с. 119–123. ISBN 978-617-7299-40-9.
  2. Дубій, Андрій (2016). Енциклопедія сучасної літератури (українська). Хмельницький: Стасюк Л.С. с. 61–64. ISBN 978-617-7461-22-6.
  3. "Малахитовый носорог-2012" состоялся, ура!. www.myvin.com.ua. Процитовано 15 грудня 2021.

Посилання

Література

  • Дубій Андрій // М. А. Давидов. «Історія виконавства на народних інструментах». — НМАУ. — Київ, 2005. — С. 62—63.
  • Дубій Андрій Андрійович // А. Семешко. «Баянно-акордеонне мистецтво України на зламі ХХ-ХХІ століть». Довідник. — Тернопіль, 2009. — С. 51.
  • Андрій Дубій. «У небо — навпростець» // Газета «Літературна Україна». — 2009. — 10 груд. (№ 41).
  • «Про художника-ілюстратора А.Дубія» // Корольова Т. В. «Фортепіанна мініатюра сучасних українських композиторів». Навчально-методичний посібник.  — Київ, Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. — С. 125.  ISMN 979-0-9007070-6-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.