Дуда Володимир Іванович
Володимир Іванович Дуда (нар. 28 липня 1948, Львів) — радянський і український скрипаль. Заслужений артист УРСР (1989), нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2009)[1] .
Дуда Володимир Іванович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 28 липня 1948 (73 роки) |
Місце народження | Львів, Українська РСР, СРСР |
Професії | музикант |
Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Нагороди |
|
Біографія
У 1971 році закінчив Львівську консерваторію (клас А. Вайсфельд)[2] . З 1969 року (з перервою) працює у Львівській філармонії: в 1979—1991 роках — концертмейстер симфонічного оркестру, з 1994 року — керівник-концертмейстер камерного оркестру «Віртуози Львова» та соліст-інструменталіст філармонії. У 1990—1993 роках був концертмейстером оркестру польської камерної філармонії в Гданську . З 2000 року — учасник міжнародного оркестру The Tekfen Black See Philharmonic Orchestra.
Виступає у складі квартетів і тріо. У репертуарі — твори Й. Гайдна , В. А. Моцарта , Л. ван Бетховена , Ф. Шуберта , Дж. Кофлера , В. Сильвестрова , Є. Станковича , М. Скорика . Виконавському стилю Дуди притаманні віртуозність, чистота стилю, увага до адекватності авторського задуму у виконанні нової музики. Учасник Міжнародних музичних фестивалів «Контрасти» та «Віртуози» у Львові, ряду фестивалів в Польщі . У складі оркестру і як соліст гастролював у Польщі, Туреччині , Ізраїлі , Німеччині , Швейцарії , Італії , Словаччини , Чехії , Данії , Болгарії , Греції , Росії , Узбекистані , Азербайджані[3] .
Примітки
- Указ Президент України від 27 жовтня 2009 року № 866/2009 «Про нагородження ПРАЦІВНИКІВ культури і мистецтв Львівської області»
- Дуда Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Біографія на сайті Львівської філармонії
Посилання
- Дуда Володимир Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 664.