Дукля (журнал)

«Дукля» — літературно-мистецький публіцистичний журнал українців Словаччини.

Дукля
Країна видання Словаччина
Тематика українська література
Періодичність виходу двомісячник
Мова українська мова
Адреса редакції 080 01 Prešov, ul. Požiarnicka 17
Головний редактор Іван Яцканин
Видавець Спілка українських письменників Словаччини
Засновник Українська Філія Спілки Словацьких Письменників
Засновано 1953
Обсяг 96 c.
Ціна 20 крон
Передплатний індекс (Укрпошта) 49092

Станом на 2017 журнал видає Спілка українських письменників Словаччини (словац. Spolok ukrajinských spisovateľov na Slovensku), Пряшів.

Виходить за фінансової підтримки з боку словацької держави в рамках програми «Культура народних меншин», однак кілька років тому її урізали до мінімуму.

Основні рубрики: «Поезія», «Проза», «Публіцистика», «Гей хто в світі озовися» (про українців діаспори), «Рецензії», «Україна видає» (книжкові новинки).

Історія

Заснований в 1953. Після заснування Гуртка українських письменників у Словаччині (1952) при загальнодержавній письменницькій організації зродилася думка заснувати журнал який би став трибуною літератури, публіцистики, та мистецтва українців Чехословаччини. На початку 1953 року вийшов перший номер «Дуклі», в якому друкувалися статті українською і російською. Цей історичний момент відбувся у 50-х роках минулого століття, коли національно-культурне життя українців Чехословаччини опинилося перед питанням національної орієнтації. Спершу виходив як квартальник, а з 1962 року виходить як двомісячник. Сторінки «Дуклі» — це сторінки тодішньої Чехословаччини. У 50-60 рр. виразне місце займає національно-визвольна війна проти фашизму, Словацьке національне повстання. Ці теми розроблялися в художній прозі, мемуаристиці, поезії, публіцистиці. Другою великою темою української л-ри в Чехословаччині було село.

Журнал має давню традицію неформальної співпраці з письменниками України. Він активно підтримував шістдесятників, надаючи в ті непрості часи свої сторінки для їхніх творів: це, насамперед, стосується проскрибованих поезій Ліни Костенко, Миколи Холодного, статей Євгена Сверстюка й інших.[1] Також з ініціативи чеських україністів на сторінках говорилося про авторів, яких раніше не друкували взагалі: Олександр Олесь, Наталена Королева, Володимир Винниченко, Дмитро Фальківський, Богдан Ігор Антонич та інші.

На сторінках «Дуклі» з поетичними та прозовими творами, літературознавчими матеріалами виступали В.Гренджа-Донський, І.Мацинський, Є.Бісс, О.Зілинський, Ф.Іванчов, М.Мольнар, І.Галайда, М.Неврлий, Ю.Бача, М.Мушинка, С.Гостиняк, В.Дацей, І.Яцканин та інші. Журнал видавала Українська Філія Спілки Словацьких Письменників, що має осідок в Пряшеві. Зараз існує здебільшого завдяки зусиллям головного редактора Івана Яцканина та добровільним пожертвам читачів. «Дукля» — єдиний та останній літературний журнал української діаспори в Словаччині.

Редакція

Головним редактором журналу є письменник Іван Яцканин.

До редколегії журналу входять: Григорій Гусейнов, Анатолій Качан, Василь Дацей, Степан Гостиняк, Ярослав Джоганик, Прокіп Колісник, Ганна Коцур, Мирослав Іллюк.

Адреса редакції: 080 01 Prešov, ul. Požiarnicka 17.

Зі звернення редакції: "Шановні читачі! Якщо вам не байдужа дальша доля журналу «Дукля», просимо підтримати її своїми пожертвами, які слід надсилати на рахунок: VUB Prešov číslo účtu: 28434572/0200"

Див. також

Примітки
  1. Максим Кириленко. Український письменник зі Словаччини Іван Яцканин:«Ми не діаспора!». Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Процитовано 19 липня 2017.

Джерела та література
  • М. М. Ільницький. «Дукля» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 492. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • О. В. Мишанич. «Дукля» // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Галайда І. Роздуми над журналом «Дукля» (1977-1979 рр.) / І. Галайда // Дукля. – 1980. – № 3. – С. 57–60.
  • Гондор Ф. «Дуклі» 10 років: йдеться про концепцію «Дуклі» / Ф. Гондор // Дукля. – 1963. – № 1. – С. 5–10.
  • Гондор Ф. Ширший розмах «Дуклі»! / Ф. Гондор // Дукля. – 1963. – № 4. – С. 64–70.
  • Ілюк М. Тридцятирічний шлях. Анкета з приводу ювілею журналу / М. Ілюк // Дукля. – 1982. – № 4. – С. 51–61.
  • Кавун О. В. Програмно-функціональне спрямування «Дуклі» — журналу української національної меншини у Словаччині / О. В. Кавун // Наукові записки. Серія: Літературознавство. — Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — Вип. XV. — С. 358—368.
  • Кавун О. В. Преса українців Східної Словаччини (повоєнний період) / О. В. Кавун // Діалог. Медіа-студії: зб. наук. пр. / за заг. ред. Александрова О. В. — Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. — Вип. 4. — С. 50-58.
  • Кавун О. В. Особливості жанру літературного портрета часопису «Дукля» / О. В. Кавун // Теорія літератури, компаративістика, україністика: зб. наук. пр. з нагоди 70-річчя доктора філологічних наук, професора, академіка Академії наук Вищої школи України Романа Гром'яка / упор. М. Лановик, З. Лановик, І. Папуша, О. Лабащук, Я. Гринишин, С. Ткачов // Studia metodologica. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — Вип. 19. — С. 127—133.
  • Кавун О. В. Оригінальна художня проза альманаху «Дукля» / О. В. Кавун // Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. — № 766. — Серія: Філологія. — Харків: ВЦ ХНУ, 2007. — Вип. 51. — С. 187—190.
  • Ковач Ф. Трибуна літературного життя (До 30-річчя журналу «Дукля») / Ф. Ковач // Діалоги. – Братіслава : Словацькепедаг. вид-во, 1988. – С. 262–276.
  • Кушнір Оксана Василівна: Журнал «Дукля» (Словаччина, 1953—2004 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти, дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій. — Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інситут журналістики, 2008.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.