Дундговь

На північ від Дундговь аймаку знаходиться Туве, північному сході – Гобі-Сумберський аймак, на сході – Східно-Гобійський аймак, на півдні – Південно-Гобійський аймак, на заході – Увер-Хангайський аймак. Територія аймаку являє собою горбисті степи, на заході – гірські масиви висотою до 2000 метрів. Гори Хулд, Делгерхангай, Іх газрин чулуу та інші (до 1900 метрів). Протікає річка Онгийн гол.

Панорама монастиря Онгийн Хійд

Клімат різкоконтинентальний. Середня температура січня -35 градусів, липня +35 градусів, щорічна норма опадів 150 мм.

Водяться гірські барани, козулі, джейрани, рисі, лисиці, корсаки, дикі кішки.

Основою економіки Дундговь є тваринництво, найперше заготівля шерсті. Аймк також славиться своїм знаменитим кумисом (монг. айраг). Родовища бурого вугілля, горючих сланців, плавикового шпату, мідної та залізної руди, графіту.

• Вугільне родовище Овдог худаг. По розрахунках 2011 року його запаси встановлені в розмірі 324 млн тонн.
• Вугільне родовище Хоот хон хор розташовано недалеко від трансмонгольської залізниці. Підтверджені запаси складають 104,2 млн тонн бурого вугілля. Компанія «МАК» має спецдозвіл на ділянку площею 1444 гектарів яка містить 487 млн тн горючого сланцю та 190 млн тонн вугілля.
• Родовище бурого вугілля Тевшийн Гобі за дослідженнями радянсько-монгольської геологічної експедиції його запаси склали 923 млн тонн, що склало 60% процентів загально монгольських запасів вугілля. У 1990 році на даному родовищі збудована шахта потужністю 50 тисяч тонн вугілля на рік.
• Родовище бурого вугілля Увдуг худаг запаси складають 114,5 млн тонн.

• Музей Середньогобійського аймаку
• Печера Хевтее босоогийн довжина 102 м. та площа 204 м кв.
• Руїни буддиського монастиря Онгийн хийд (N 45 20 12 E 104 00 39 )
• Руїни монастиря Улгий хийд (N 43 36,2 и E 108 12,5). У 1650 році проживало до 2000 лам. Відновлено буддійський храм в якому ведуться богослужіння

[1][2]