Флюорит
Флюори́т, плавиковий шпат (плавець, плавень) — мінерал, флуорид кальцію CaF2.
Флюорит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Абревіатура | Flr[2] |
Хімічна формула | CaF2 |
Nickel-Strunz 10 | 3.AB.25[3] |
Dana 8 | 9.2.1.1 |
Ідентифікація | |
Колір | білий, червоний, зеленувато-блакитний, блакитний, зелений, бурий, фіолетово-блакитний |
Сингонія | кубічна сингонія |
Спайність | досконала |
Твердість | 4 |
Блиск | скляний |
Колір риси | білий |
Густина | 3,2 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | fluid flowd[4] |
Типова місцевість | Яхимів[3] |
Флюорит у Вікісховищі |
Назва походить від лат. fluor — течія, через здатність цього легкоплавкого мінералу при додаванні до руд металів знижувати температуру плавлення і додавати шихті текучість. Назва дана в 1529 році Агріколою у вигляді «флюорес».
Загальний опис
Забарвлення буває найрізноманітнішим: найхарактерніша фіолетова і зелена, рідше — блакитна, жовта, рожева, часто перемежаються зелені і фіолетові смуги. Оптичний флюорит безбарвний. Блиск скляний. Просвічує або прозорий, темні різновиди просвічують, рідше непрозорі. Твердість 4, густина 3,2. Крихкий. Спайність досконала по октаедру. Сингонія кубічна. Форма кристалів — куби або октаедри. Характерні двійники проростання. Зазвичай мінерал утворює щільні або зернисті маси, або шестоваті і радіально-променисті агрегати.
Флюорит зустрічається, головним чином, як жильний мінерал в асоціації з кальцитом, баритом, кварцом, а також з сульфідами свинцю, цинку і інших металів, рідше — у пегматитах.
Промисловий видобуток флюориту ведеться з практично мономінеральних жил. Провідні світові постачальники флюориту — Мексика, Монголія, ПАР, Іспанія, Китай. Родовища флюориту є також у Франції, Німеччині, Великій Британії. Більше половини всього флюориту використовується в хімічній промисловості для виробництва плавикової кислоти, з якої отримують органічні і неорганічні речовини, що фторують, а також штучний кріоліт для потреб алюмінієвої промисловості. Другий найбільший споживач флюориту — чорна металургія, де він використовується як флюс в плавильних печах.
У 19 столітті у Великій Британії як камінь декоративно-виробу широко застосовувався синювато-фіолетовий і зелений флюорит (Синій Джон, Зелений Джон). Оптичний флюорит в роки Другої світової війни був стратегічною сировиною, необхідною для виготовлення приладів нічного бачення.
Різновиди
Розрізняють:
- флюорит звичайний,
- флюорит вонючий (різновид просякнутий бітумами),
- флюорит ітріїстий, ітрофлюорит (різновид, що містить до 14 % YF3, часто містить і церій),
- флюорит оптичний (безбарвний та прозорий різновид, який використовується в оптичній промисловості),
- флюорит радіїстий (різновид з Вільберфорсу, Канада, яка містить радій; радіоактивний), ратовкіт (щільний, прихованокристалічний або землистий різновид, флюорит осадового походження), хлорофан (при нагріванні флуоресціює зеленим кольором),
- флюорит церіїстий, церофлюорит (різновид, збагачений рідкісними землями церієвої групи, містить до 15 % Y2О3 і 18,5 % Се2О3).
- Кубічні кристали флюориту, Китай
- Октаедричний кристал флюориту
- Флюорит у Малій гірничій енциклопедії
- Блакитні кристали флюориту та золотисті — піриту
Розповсюдження
Основні знахідки: Вьолсендорф (Баварія), Гарц, Лобенштейн (Тюрингія) — ФРН; Парс (Півд. Тіроль, Італія), Конґсберґ (Норвегія), Івіґтут (Ґренландія), графство Дербішир (Англія), о. Ньюфаундленд (Канада), шт. Іллінойс (США), Кондомське, Таштагольське (Гірська Шорія), Такоб (Таджикистан), Бадамське (Казахстан), Фалун (Швеція). На території України Ф. є на Поділлі, Вінниччині, в Приазов'ї і на Донбасі. Назва — від лат. fluor — течія, текуча рідина (Ch.A.G.Napione, 1797).
В Україні Бахтинське родовище флюориту на Вінниччині має запаси 25 млн т., вміст Ф. в руді 28 %. Попутні компоненти — кварц і польовий шпат.
Використання
Флюорит, чи плавиковий шпат — це індустріальна сировина багатоцільового призначення. За хімічним складом це флуорид кальцію (Ca — 51,2 %, F — 48,8 %).
Головними споживачами флюоритів є хімічна і металургійна промисловість. Основними споживачами флюоритових концентратів є чорна і кольорова металургія, оскільки ця добавка значно знижує температуру плавлення руд, сприяє плинності шлаків, перекладу домішок сірки і фосфору в шлак. Флюорит використовується також в електролітичному виробництві алюмінію, хімічної промисловості, електроніці, медицині, реактивної, лазерної техніки, радіотехніки та інших областях. У невеликій кількості його застосовують у цементному виробництві непрозорого матового скла і емалі. Чисті, прозорі кристали застосовують як оптичну сировину. У хімічній промисловості його використовують для добування флуору, плавикової кислоти, різних флуорвмісних продуктів: штучного кріоліту, флуориду натрію і флуориду алюмінію, які широко застосувуються в різних галузях господарства.
Використовують флюорит у металургії, хімічній промисловості, оптиці. Потреби України у флюориті (120—150 тис. т/рік, в тому числі для металургії — 107 тис. тонн) на початку ХХІ ст. перекриваються за рахунок його імпорту з Монголії, Китаю, Таджикистану, Росії.
Проблему забезпечення на тривалий час чорної металургії України власним кусковим флюоритом може вирішити введення в дію плавикошпатовий підприємства на базі Бахтинського родовища флюоритових руд, розташованого в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області. Сьогодні — це найбільше в Україні родовище флюориту з розвіданими запасами руди понад 10 млн тонн і прогнозними ресурсами близько 100 млн тонн. Друге розвідане родовище — Покрово-Киреєвського, розташоване в Донбасі, поступається бахтинському по запасах в кілька разів, однак відрізняється більш багатими рудами та значною їх потужністю.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Флюорит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Флюорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Флюорит // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
- Mineral Galleries (англ.)
- Флюорит у базі мінералів webmineral.com (англ.)
- Mindat.org (англ.)
- Illinois state mineral (англ.)
- Barber Cup and Crawford Cup, related Roman cups at British Museum (англ.)