Дунклеостей

Дунклеосте́й (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб класу плакодерм, що жили в девонському періоді 415–360 млн років тому. Його представники були найбільшими морськими хижаками свого часу. Названий на честь американського палеонтолога Девіда Данкла (David Dunkle)[1]; закінчення -osteus походить від дав.-гр. ὀστέον — «кістка». Викопні рештки трапляються в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.

Дунклеостей
Період існування: Франський вік-фаменський ярус, 382–358 млн р. т.
Реконструкція Dunkleosteus terrelli
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: †Панцирні риби (Placodermi)
Ряд: †Артродіри (Arthrodira)
Родина: †Dunkleosteidae
Рід: †Дунклеостей (Dunkleosteus)
Lehman, 1956
Типовий вид
Dinichthys terrelli
Newberry, 1873
Види
Список
  • D. terrelli (Newberry, 1873 [первинно Dinichthys])
    D. ? belgicus (Newberry) 1873
    D. denisoni (Kulczycki) 1957
    D. marsaisi Lehmann, 1956
    D. magnificus (Hussakof & Bryant) 1919
    D. missouriensis (Branson) 1914
    D. newberryi (Clarke) 1885
    D. amblyodoratus Carr & Hlavin, 2010
    D. raveri Carr & Hlavin, 2010
Вікісховище: Dunkleosteus

Точний розмір дунклеостея визначити важко: зазвичай від нього зберігаються лише кістки голови, і решток, за якими було б видно повну довжину тіла, нема[2]. Розмір його голови перевищував метр, а довжина всього тіла була не менше 6 метрів (за деякими ознаками, в окремих особин вона могла бути й удвічі більшою)[2][3][4]; іноді називають цифри 10[5] та 20[6] метрів.

Опис
Dunkleosteus «intermedius» (D. terrelli)

Dunkleosteus мав відносно добре, як для девонських тварин, розвинені щелепи (хоча перші щелепні з'явилися ще в силурі). Замість зубів у нього були великі кісткові пластини, корисні для роздроблення панцира інших плакодерм. При вивченні в Чиказькому університеті біомеханічної комп'ютерної моделі щелеп Dunkleosteus було визначено, що вони могли розвивати тиск в 55 МПа, а це можна порівняти з укусом крокодилів. Більш того, Dunkleosteus міг відкривати рот за 1/50 секунди, в результаті чого потік води просто засмоктував в нього жертву[7].

Рештки Dunkleosteus часто виявляються поряд із пережованими кістками. Припускається, що він подібно до інших плакодерм міг відригувати ті кістки, які не міг переварити.

Систематика

Рід Dunkleosteus був виділений зі складу роду Dinichthys (це зробив у 1956 році Жан-П'єр Леман, фр. Jean Pierre Lehman). Типовий вид цього роду — Dunkleosteus terrelli — описав в 1873 році Джон Ньюберрі під назвою Dinichthys terrelli. Рід Dunkleosteus довго включали до родини Dinichthyidae, але в 2010 році його разом з кількома іншими родами перенесли до родини Dunkleosteidae[8].

Види
Череп Dunkleosteus, Національний музей природознавства, Париж, Франція

D. terrelli (Newberry, 1873 [оригінал Dinichthys])
D. ? belgicus (Newberry) 1873
D. denisoni (Kulczycki) 1957
D. marsaisi Lehmann, 1956
D. magnificus (Hussakof & Bryant) 1919
D. missouriensis (Branson) 1914
D. newberryi (Clarke) 1885
D. amblyodoratus Carr & Hlavin, 2010
D. raveri Carr & Hlavin, 2010

Синоніми

Ponerichthys Miller, 1892

Див. також

Примітки
  1. Dunkle, David Hosbrook. The Encyclopedia of Cleveland History. 10 липня 1997. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  2. Helfman G., Collette B. B., Facey D. E., Bowen B. W. The Diversity of Fishes: Biology, Evolution, and Ecology. — John Wiley & Sons, 2009. — P. 177. — ISBN 9781444311907.
  3. Young G. C. (2003). Did Placoderm Fish Have Teeth?. Journal of Vertebrate Paleontology 23 (4): 987–990.
  4. Ben Waggoner (22 липня 2000). Introduction to the Placodermi: Extinct armored fishes with jaws. University of California Museum of Paleontology. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  5. Reece J. B., Meyers N., Urry L. A. et al. Campbell Biology Australian and New Zealand version. — Pearson Higher Education AU, 2014. — P. 740. — ISBN 9781486012299.
  6. Selden P., Nudds J. Evolution of Fossil Ecosystems. — Elsevier, 2012. — P. 63. — ISBN 9780124046375.
  7. Anderson, P. S. L., Westneat, M. W. (2007). Feeding mechanics and bite force modelling of the skull of Dunkleosteus terrelli, an ancient apex predator. Biology letters 3 (1): 76–79. PMID 17443970. doi:10.1098/rsbl.2006.0569.
  8. Carr R. K., Hlavin V. J. (2010). Two new species of Dunkleosteus Lehman, 1956, from the Ohio Shale Formation (USA, Famennian) and the Kettle Point Formation (Canada, Upper Devonian), and a cladistic analysis of the Eubrachythoraci (Placodermi, Arthrodira). Zoological Journal of the Linnean Society 159 (1): 195–222. doi:10.1111/j.1096-3642.2009.00578.x.

Ресурси Інтернета
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.