Дустабад
Дустабад (узб. Do'stobod) – місто у Ташкентській області Республіки Узбекистан], адміністративний центр Куйичирчикського району. Розташований за 50 км від залізничної станції Роз'їзд 55 на лінії Хаваст – Ташкент.
| Дустабад узб. Do'stobod | ||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| 40°51′23″ пн. ш. 68°55′41″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Узбекистан | |||
| Регіон | Ташкентська область | |||
| Столиця для | Quyi Chirchiq Districtd (Райони Узбекистану) | |||
| Населення | 12 401 осіб (1989)[1] | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
  Дустабад Дустабад (Узбекистан) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Дустабад у Вікісховищі | ||||
Історія
Сучасну назву отримав у 1996 році. До того був відомий, як Солдатський, потім Аскарлик. Заснований російськими переселенцями у 19 столітті як невеликий населений пункт. Засновниками селища стали безземельні селяни, які прибули з центральних губерній Росії. Селище було засновано на місці де в Сирдар’ю впадає ріка Ахангаран. Серед його мешканців були солдати-ветерани яким уряд за вірну службу виділив землю, засланці, політично неблагонадійні люди. Наприкінці 19 століття у селище прибуло багато селян з Воронезької губернії та Поволжя, які рятувались від голоду причиною якого став неврожай.
Релігія
Російські поселенці заклали храм Покрови Богородиці який освятили у 1917 році, якраз напередодні Жовтневого перевороту. Протягом року він був діючим, однак у 1933 році його зруйнували. У 1942 році у селищі було відкрито молитовний будинок, а через 50 років було створено подвір’я жіночого Свято-Троїцько-Микольського монастиря. У 2013 році було освячено новий храм.[2]
Економіка
Виробництво устаткування для бавовнообробних підприємств.[3]
Примітки