Дьйордь Алмаші
Дьйордь Áлмаші (угор. György Ede Almásy de Zsadány et Törökszentmiklós; 11 серпня 1867, Град, Австро-Угорщина[1] — 23 вересня 1933, Ґрац, Австрія) — угорський сходознавець, мандрівник, зоолог і етнограф. Його син Ласло Алмаші був авіатором, дослідником Африки та солдатом.
Дьйордь Алмаші | |
---|---|
угор. György Ede Almásy de Zsadány et Törökszentmiklós | |
Народився |
11 серпня 1867 Град, Словенія |
Помер |
23 вересня 1933 (66 років) Ґрац, Австрія |
Країна | Угорське королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник, орнітолог, зоолог, етнограф |
Alma mater | Ґрацький університет |
Галузь | зоологія і етнографія |
Ступінь | доктор праваd |
Діти | János Almásy von Zsadány und Török-Szent-Miklósd і László Almásyd |
Дьйордь Алмаші у Вікісховищі |
Біографія
Батько — Еде Алмаші, один із засновників Угорського географічного товариства.
Дьйордь Алмаші здобув докторський ступінь з права в університеті Граца. Після закінчення університету працював службовцем у Будапешті, але пізніше повернувся додому, щоб керувати маєтком. Цікавився зоологією, зокрема орнітологією. Опублікував книгу в співавторстві з Іштваном Чернелом. Здійснив першу більш-менш серйозну подорож у дельту Дунаю для вивчення орнітофауни.
Вирушив у першу подорож в Азію 1900 року разом зі своїм викладачем зоології з університету Ґраца, Рудольфом Штуммером фон Траунфельсом. Вони дослідили басейн річки Або, район на схід від Іссик-Куля і раніше недосліджений третій хребет Тянь-Шаню. Зоологічним результатом їхньої подорожі стала колекція з понад 20 000 екземплярів тварин (здебільшого птахів), серед яких багато нових видів. Вони також залишили етнографічні замітки, що оповідають про щоденне життя киргизького і казахського народів.
Алмаші зіграв важливу роль в ознайомленні західної аудиторії з киргизьким епосом «Манас».
Примітки
- нині — Помурський регіон, Словенія
Література
- Асанов У. А., Джуманазарова А. З., Чоротегин Т. К. Кыргызская наука в лицах: Краткий исторический и био-библиографический свод / Отв. ред. академик У. А. Асанов. — Бишкек: Центр госязыка и энциклопедии, 2002. — 544 стр., илл. — ISBN 5-89750-142-4