Дюла

Дюла (Юлівці до 1995) село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Дюла
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Пийтерфолвівська громада
Код КАТОТТГ UA21020190050097552
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1946 року[1]
Населення 1421 особа[1][2]
Площа 4940[1] км²
Густота населення 0,29[1] осіб/км²
Поштовий індекс 90364[1]
Телефонний код +380 3143[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°02′03″ пн. ш. 23°04′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
137[3] м
Відстань до
районного центру
9,4[4] км
Місцева влада
Адреса ради 90364, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с. Дюла, вул. Садова, 3[1]
Карта
Дюла
Дюла
Мапа

Назва

Колишня назва населеного пункту — село Юлівці[5]. Назва села Дюла походить, імовірно, від особистого імені, яке на українську перекладається як Юлій. Український варіант відрізняється тим, що назва села походить від цього імені, але невідомо чому в множині. Перейменування населеного пункту в Юлівці було проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року. Відновлення колишнього найменування населеного пункту село Юлівці в село Дюла здійснено постановою Президії Верховної Ради України від 2 березня 1995 року.

Географія

Село розташоване на південному сході Виноградівського району, за 9,4 кілометра[4] від районного центру, фізична відстань до Києва — 585,7 км[4].

Клімат

Клімат Дюла
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,8 3,4 9,5 16,1 21,3 24,1 25,9 25,5 21,5 15,7 8,1 3,0 14,6
Середня температура, °C −2,5 −0,2 4,8 10,6 15,5 18,5 20,1 19,5 15,8 10,4 4,6 0,2 9,8
Середній мінімум, °C −5,8 −3,8 0,1 5,1 9,7 12,9 14,3 13,6 10,1 5,1 1,2 −2,6 5,0
Норма опадів, мм 45 38 39 48 70 89 75 69 45 43 51 58 670
Джерело:

Історія

Ім'я було вперше згадано в 1396 році в грамотах як Gyula. У 1337 як Giula, пізніше, Gyula, 1396 Gywla, 1907 Szőlősgyula. Він був відомий як Dula за Перша Чехословацька Республіка.

З назвою села вперше зустрічаємося в 1396 році. Ймовірно, село було створено між 1337 і 1396 роками, підпорядковувалось нялабському укріпленню і створене за рахунок територій Оклі і Чорного Ардова (Чорнотисів) тому що кордони між ними тепер дотикаються лише вершинами кутів, а Дюла розміщена між ними. В ХV столітті перейшло спочатку у володіння воєводи Драга, а потім Перені.

Мешканці селища вважають себе нащадками половців та печенігів. Його власники - господарі Замок Нялаб: Drág vajda, Perényi, Rákóczi, Károlyi. Село контролювалося указами сім'ї Перенs. Це ілюструється в „a Perényi Famíliától adatott Hegy Törvénye”, який був прийнятий в 1675 році. У ньому сім'я Perényi відповідає на скарги сімей: Габор Перенs, Янош Перенs, Адам Перені, Дьoрді Перені, Ференц Перені, Палл Перені, Міклош Перені та інші.

Елек Феньес писав про це поселення в своїй історичній географії: «Дюла, угорське село в Угочі, біля підніжжя гірських виноградників...».

На горі, яка височіє над селом, були виноградники і жителів інших населених пунктів. Зокрема, у списках 1720 року було 73 чоловіки, серед яких 27 немешів, які мали винниці на горі, але не проживали в Дюлі. Під час татарської навали в 1717 році жителі Дюли вчасно сховалися з своїм рухомим майном і худобою в горах і так врятувалися, але їхнє житло дуже постраждало.

З опису Елека Фийнєша в 1851 році: “ Дюла угорське село в Угочанському комітаті, біля підніжжя невеликої виноградної гори. Землі, луки досить добрі, є і ліс. Належить роду Перені і нялабському управлінню.”


Згідно з переписом 1921 року, за селом було закріплено 1787 га землі, 569 жителів мешкали в 129 будинках. Цікавинкою цього населеного пункту було те, що в ньому проживало 286 чоловіків та 283 жінки, тобто, на відміну від інших населених пунктів, чоловіків було більше, ніж жінок. Це досить рідкісний випадок. Зараз в селі проживає 1461 чоловік.

Освіта в селі має давню історію. З другої половини XIX століття почала діяти народна школа. За часів Чехословаччини була початкова державна і восьмирічна реформатська школи. В радянський час з 1946 року діяла початкова школа з угорською мовою навчання, а з 1961 року – семирічна школа.

У листопаді 1944 року НКВД запроторило в концтабори 103-х чоловіків: Депортація угорців та німців Закарпаття 1944-45 років і 24 з них загинули.

За час існування села його жителі виживали виключно завдяки важкій праці на землі, нагромадили величезний досвід вирощування сільськогосподарських культур. Особливо село славиться своїми плантаціями полуниці та виноградниками.

Храми

Присвячена Тілу Христа церква була побудована у ХV столітті. З 1580 року перейшла у володіння реформатів. Типова готична сільська церква. 31 липня 1938 року блискавка ударила в дзвіницю і нанесла їй невиправної шкоди. В радянські часи відновити дзвіницю влада не дозволила, довелося влітку 1959 року її демонтувати, оскільки вона становила загрозу для життя вірників. В 1977 році побудували нову дерев’яну дзвіницю. Тоді ж перекрили етернітом і заново зробили зовнішню штукатурку церкви. З 1864 року церква огороджена кам’яним муром, який останній раз ремонтували в 1927 році.

У 1998-1999 роках виникає необхідність оновити внутрішню і зовнішню штукатурку. В цей же час були повністю поновлені хори, замінені лавиці і крісла, підлога була викладена керамічною плиткою.

В Дюлі служив Ладані Пап, який брав участь у визвольній війні 1848 року, був учасником 13-ти сутичок біля Будинської фортеці, Дебрецену, Пакозду. Темними ночами добрався до Дюли, 12 років служив біля важкохворого батька як помічник душпастиря. В цей час він зайняв посаду дюлянського вчителя. Після смерті батька його обрали священиком, на цій посаді прослужив до 1874 року.

У власності реформатської громади є будова в зовсім непридатному стані, яка раніше використовувалась як церковна школа. Побудована вона із природного каменю в 1800-х роках. Житло священика побудовано також у той період аналогічно з каменю. За радянських часів держава забрала ці споруди, в одній із них діяв сільський дитячий садок. За роки незалежності в другій половині 90-х років повернули парохію. Пастором тут служить о. Адальберт Пелешкей.

Є в селі і невелика громада греко-католиків. 21 березня 2008 року владика Мілан провів освячення хреста, наріжного каменя та ділянки під будівництво храму Благовіщення Пресвятої Богородиці. Будівництво церкви закінчено в 2011 році і освячено 20 червня цього ж року. Обслуговує вірників цієї конфесії о. Віктор Січ.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживало 1360 осіб, серед них — 666 чоловіків і 694 жінки[6].

За даними перепису населення 2001 року в селі мешкало 1421[1][2] особа. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
угорська 1365 96,06 %
українська 52 3,66 %
російська 4 0,28 %

Політика

Голова сільської ради — Шапі Олександр Йосипович, 1971 року народження. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 16 100,00 %

На виборах у селі Дюла працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

Туристичні місця

-  храм Тіла Христа ХV ст

- полунична столиця Закарпаття

- Юлівська гора

Примітки

  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року
  3. Погода в селі Дюла
  4. Село Дюла — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
  5. Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 29 листопада 2014.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ВИНОГРАДIВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 29 листопада 2014.
  8. Дюлянська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Дюлянська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань[недоступне посилання з липня 2019]
  10. Дюлянська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2014.
  11. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004. Архів оригіналу за 31.07.2012. Процитовано 29.11.2014.
  12. Результати госолування по дільницях ТВО № 70, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004. Архів оригіналу за 31.07.2012. Процитовано 29.11.2014.
  13. Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004. Архів оригіналу за 31.07.2012. Процитовано 29.11.2014.
  14. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2014.
  15. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2014.
  16. Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2014.
  17. Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2014.
  18. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 73, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2014.
  19. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 73, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2014.
  20. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 74, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 листопада 2014.
  21. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 73, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2014.
  22. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 73, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2014.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.