Дюла

Колишня назва населеного пункту — село Юлівці[5]. Назва села Дюла походить, імовірно, від особистого імені, яке на українську перекладається як Юлій. Український варіант відрізняється тим, що назва села походить від цього імені, але невідомо чому в множині. Перейменування населеного пункту в Юлівці було проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року. Відновлення колишнього найменування населеного пункту село Юлівці в село Дюла здійснено постановою Президії Верховної Ради України від 2 березня 1995 року.

Село розташоване на південному сході Виноградівського району, за 9,4 кілометра[4] від районного центру, фізична відстань до Києва — 585,7 км[4].

Ім'я було вперше згадано в 1396 році в грамотах як Gyula. У 1337 як Giula, пізніше, Gyula, 1396 Gywla, 1907 Szőlősgyula. Він був відомий як Dula за Перша Чехословацька Республіка.

З назвою села вперше зустрічаємося в 1396 році. Ймовірно, село було створено між 1337 і 1396 роками, підпорядковувалось нялабському укріпленню і створене за рахунок територій Оклі і Чорного Ардова (Чорнотисів) тому що кордони між ними тепер дотикаються лише вершинами кутів, а Дюла розміщена між ними. В ХV столітті перейшло спочатку у володіння воєводи Драга, а потім Перені.

Мешканці селища вважають себе нащадками половців та печенігів. Його власники - господарі Замок Нялаб: Drág vajda, Perényi, Rákóczi, Károlyi. Село контролювалося указами сім'ї Перенs. Це ілюструється в „a Perényi Famíliától adatott Hegy Törvénye”, який був прийнятий в 1675 році. У ньому сім'я Perényi відповідає на скарги сімей: Габор Перенs, Янош Перенs, Адам Перені, Дьoрді Перені, Ференц Перені, Палл Перені, Міклош Перені та інші.

Елек Феньес писав про це поселення в своїй історичній географії: «Дюла, угорське село в Угочі, біля підніжжя гірських виноградників...».

На горі, яка височіє над селом, були виноградники і жителів інших населених пунктів. Зокрема, у списках 1720 року було 73 чоловіки, серед яких 27 немешів, які мали винниці на горі, але не проживали в Дюлі. Під час татарської навали в 1717 році жителі Дюли вчасно сховалися з своїм рухомим майном і худобою в горах і так врятувалися, але їхнє житло дуже постраждало.

З опису Елека Фийнєша в 1851 році: “ Дюла угорське село в Угочанському комітаті, біля підніжжя невеликої виноградної гори. Землі, луки досить добрі, є і ліс. Належить роду Перені і нялабському управлінню.”

Згідно з переписом 1921 року, за селом було закріплено 1787 га землі, 569 жителів мешкали в 129 будинках. Цікавинкою цього населеного пункту було те, що в ньому проживало 286 чоловіків та 283 жінки, тобто, на відміну від інших населених пунктів, чоловіків було більше, ніж жінок. Це досить рідкісний випадок. Зараз в селі проживає 1461 чоловік.

Освіта в селі має давню історію. З другої половини XIX століття почала діяти народна школа. За часів Чехословаччини була початкова державна і восьмирічна реформатська школи. В радянський час з 1946 року діяла початкова школа з угорською мовою навчання, а з 1961 року – семирічна школа.

У листопаді 1944 року НКВД запроторило в концтабори 103-х чоловіків: Депортація угорців та німців Закарпаття 1944-45 років і 24 з них загинули.

За час існування села його жителі виживали виключно завдяки важкій праці на землі, нагромадили величезний досвід вирощування сільськогосподарських культур. Особливо село славиться своїми плантаціями полуниці та виноградниками.

Присвячена Тілу Христа церква була побудована у ХV столітті. З 1580 року перейшла у володіння реформатів. Типова готична сільська церква. 31 липня 1938 року блискавка ударила в дзвіницю і нанесла їй невиправної шкоди. В радянські часи відновити дзвіницю влада не дозволила, довелося влітку 1959 року її демонтувати, оскільки вона становила загрозу для життя вірників. В 1977 році побудували нову дерев’яну дзвіницю. Тоді ж перекрили етернітом і заново зробили зовнішню штукатурку церкви. З 1864 року церква огороджена кам’яним муром, який останній раз ремонтували в 1927 році.

У 1998-1999 роках виникає необхідність оновити внутрішню і зовнішню штукатурку. В цей же час були повністю поновлені хори, замінені лавиці і крісла, підлога була викладена керамічною плиткою.

В Дюлі служив Ладані Пап, який брав участь у визвольній війні 1848 року, був учасником 13-ти сутичок біля Будинської фортеці, Дебрецену, Пакозду. Темними ночами добрався до Дюли, 12 років служив біля важкохворого батька як помічник душпастиря. В цей час він зайняв посаду дюлянського вчителя. Після смерті батька його обрали священиком, на цій посаді прослужив до 1874 року.

У власності реформатської громади є будова в зовсім непридатному стані, яка раніше використовувалась як церковна школа. Побудована вона із природного каменю в 1800-х роках. Житло священика побудовано також у той період аналогічно з каменю. За радянських часів держава забрала ці споруди, в одній із них діяв сільський дитячий садок. За роки незалежності в другій половині 90-х років повернули парохію. Пастором тут служить о. Адальберт Пелешкей.

Є в селі і невелика громада греко-католиків. 21 березня 2008 року владика Мілан провів освячення хреста, наріжного каменя та ділянки під будівництво храму Благовіщення Пресвятої Богородиці. Будівництво церкви закінчено в 2011 році і освячено 20 червня цього ж року. Обслуговує вірників цієї конфесії о. Віктор Січ.

Станом на 1989 рік у селі проживало 1360 осіб, серед них — 666 чоловіків і 694 жінки[6].

За даними перепису населення 2001 року в селі мешкало 1421[1][2] особа. Рідною мовою назвали[7]:

Голова сільської ради — Шапі Олександр Йосипович, 1971 року народження. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:

На виборах у селі Дюла працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні будинку культури. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): зареєстровано 1085 виборців, явка 56,41 %, з них за Віктора Януковича — 63,72 %, за Віктора Ющенка — 24,34 %, за Олександра Яковенка — 2,28 %[11].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): зареєстровано 1085 виборців, явка 59,35 %, з них за Віктора Януковича — 49,84 %, за Віктора Ющенка — 44,09 %[12].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1085 виборців, явка 51,24 %, з них за Віктора Ющенка — 61,51 %, за Віктора Януковича — 33,45 %[13].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1085 виборців, явка 76,59 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 39,71 %, за блок Наша Україна — 16,85 %, за Блок Юлії Тимошенко — 3,01 %[14].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1054 виборці, явка 47,72 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 38,17 % за блок Наша Україна — Народна самооборона — 25,84 %, за Соціалістичну партію України — 20,28 %[15].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 1075 виборців, явка 66,33 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 72,23 %, за Юлію Тимошенко — 7,99 %, за Віктора Ющенка — 2,81 %[16].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1074 виборці, явка 70,86 %, з них за Віктора Януковича — 88,17 %, за Юлію Тимошенко — 8,54 %[17].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1114 виборців, явка 68,49 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 74,71 %, за УДАР — 7,34 % та Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 6,82 %.[18] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Бушко (Партія регіонів) — 70,00 %, за Миколу Ковача («КМКС» Партія угорців України) — 16,54 %, за Івана Балогу (Єдиний Центр) — 7,78 %[19].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 1124 виборці, явка 34,96 %, з них за Петра Порошенка — 57,51 %, за Михайла Добкіна — 19,08 %, за Юлію Тимошенко — 8,40 %[20].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 1127 виборців, явка 33,98 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 49,87 %, за Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 23,24 % та партію Сильна Україна — 7,31 %.[21] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Балога (самовисування) — 51,17 %, за Іштвана Петрушку (Народний фронт) проголосували 22,45 %, за Євгенія Ярину (самовисування) — 7,83 %[22].

-  храм Тіла Христа ХV ст

- полунична столиця Закарпаття

- Юлівська гора

• Облікова картка на сайті ВРУ
• Погода в селі Дюла