Дюмортьєрит

Дюмортьєри́т — мінерал, боросилікат алюмінію.

Дюмортьєрит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA2013 s.p.
Абревіатура Dum[3]
Хімічна формула Al7(BO3)(SiO4)3O3
Клас мінералу силікати
Nickel-Strunz 10 9.AJ.10
Ідентифікація
Колір синій, фіолетовий, рожевий, зеленувато-синій
Сингонія ромбічна
Спайність досконала
Злам нерівний, раковистий
Твердість 7,0-8,5
Блиск скляний, матовий
Прозорість прозорий до напівпрозорого
Колір риси білий, світло-сірий
Густина 3,26-3,41
Розчинність в кислотах нерозчинний, повільно розчиняється в HF
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення δ = 0,027
Плеохроїзм

сильний:
X = темно-синій або фіолетовий
Y = жовтий до червоно-фіолетового або майже безбарвного

Z = безбарвний або блідо-блакитний
Кут/Дисперсія оптичних осей відсутня
Інші характеристики
Плавкість не плавиться
Хімічні властивості при нагріванні з Co(NO3)2 синіє
Названо на честь Ежен Дюмортьєd[4]
 Дюмортьєрит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Вперше думортьєрит був виявлений у кар'єрі «Дюкар» у Шапоно у французькому департаменті Рона і описаний у 1881 р. М. Ф. Гоннаром, який назвав мінерал на честь французького палеонтолога Ежена Дюмортьє (1801—1876).

Загальний опис

Хімічна формула: Al7(BO3)(SiO4)3O3. Al може широко заміщатися на Fe3+ та Ti4+. Сингонія ромбічна. Волокнисті або радіально-променисті агрегати.

Твердість 7. Густина 3,26-3,36. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір синій, фіолетовий, рожевий або зеленувато-синій.

Зустрічається у вигляді включень у польових шпатах в ґнейсах поблизу Ліону та Бьону (Франція), в пегматитових дайках на острові Мангеттен (шт. Нью-Йорк, Невада, Каліфорнія, США), а також у Бразилії і на Мадагаскарі.

Використовується при виробництві високих сортів електротехнічної порцеляни.

Див. також

Примітки
  1. C. Ma, Rossman G. R. The dumortierite supergroup. I. A new nomenclature for the dumortierite and holtite groups // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2013. — Vol. 77, Iss. 06. — P. 2825–2839. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2013.077.6.09
  2. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2021) — 2021.
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/mgm.2021.43
  4. (not translated to fr) Note sur l´existance d´une espèce minérale nouvelle, la dumortiérite dans le gneiss de Beaunan, au-dessus des anciens aqueducs galloromains de la vallée de l´Izeron (Rhône) // Bulletin de la Société minéralogique de France — 1881. — Vol. 4. — P. 2–5. — ISSN 0150-9640; 2419-686X

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Дюмортьєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Дюмортьєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.