Дяковський Юрій Іванович
Ю́рій Іва́нович Дяко́вський (27 лютого 1989, Стрий — квітень 2014, Слов'янськ) — учасник Євромайдану.[1] Герой України.
| Юрій Дяковський | ||
|---|---|---|
 | ||
| Ім'я при народженні | Юрій Іванович Дяковський | |
| Народився |
27 лютого 1989 Стрий, УРСР | |
| Помер |
2014 Слов'янськ, Донецька область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma mater | Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу | |
| Нагороди |
| |
З життєпису
Мешкав Юрій Дяковський у місті Стрий. 2006 року закінчив Стрийську гімназію імені Митрополита Андрея Шептицького.[2] Згодом навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.[1]
У грудні 2013 року поїхав до Києва, де протягом кількох місяців брав участь у протестних акціях.[3] 10 лютого приєднався до київського осередку Правого сектору[2]. На Євромайдані дістав поранення в руку і шию.[4]
Обставини загибелі
У квітні 2014 року разом з товаришами вирушив до міста Слов'янськ, Донецької області, з метою здійснення розвідки та зібрання інформації про сепаратистів. У полон потрапив 17 квітня.[1]
28 квітня тіло Юрія Дяковського було знайдено в річці Казенний Торець поблизу Слов'янська з ознаками насильницької смерті, які також були в загиблих Юрія Поправки і Володимира Рибака.[5][1]
Похований 8 травня 2014 року в рідному місті. Попрощатись з Юрком прийшли тисячі містян. Люди стояли вздовж дороги, по якій несли труну з Юрком, і скандували: «Герої не вмирають!».[1]
У Юрка залишилися батьки, брат Олег.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 лютого 2015, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності[6]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно, 4 липня 2015 року).
- Відзнака ДУК «Правий сектор» «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, № відзнаки 029. Наказ № 108/18 від 20 квітня 2018 року).
Вшанування пам'яті
Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Юрія Дяковського за спеціальністю «Психологія».[7]
На фасаді Стрийської гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького встановлено меморіальну дошку. 26 травня 2017 року меморіальну дошку було осв'ячено.
14 жовтня 2020 року в Стрию відкрито пам'ятник Юрію Дяковському.
Примітки
- Слов'янські терористи не дають поховати закатованого львів'янина Юрія Дяковського. Gazeta.ua. 3 травня 2014. Процитовано 20 лютого 2015.
- Виявилось, що Юрій Дяковський поїхав на Майдан і вступив до "Правого сектору". ТСН. 7 травня 2014. Процитовано 20 лютого 2015.
- Стрий попрощався з Юрієм Дяковським. fortuna-gazeta.com.ua. Процитовано 20 лютого 2015.
- У Стрию поховали Юрія Дяковського, закатованого сепаратистами на Донеччині. zik.ua. 8 травня 2014. Процитовано 20 лютого 2015.
- На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. Процитовано 10 вересня 2016.
- Указ Президента України від 20 лютого 2015 року № 94/2015 «Про присвоєння звання Герой України»
- постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні»
Джерела
- Ольга Омельянчук, Перші закатовані на Донбасі. Історії українців, у вбивстві яких зізнався Гіркін // Радіо Свобода, 25 травня 2020
Посилання
- На Львівщині поховали Юрія Дяковського на YouTube
- У Слов'янську закатували чоловіка зі Стрия(укр.)
- Президент присвоїв звання Герой України п'ятьом активістам посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 20.02.2015
- Дяковський Юрій Іванович («Кірпіч») // Книга пам'яті полеглих за Україну
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 143 20 лютого 2015 |
Наступник: |
| Бадера Олександр Миколайович | Поправка Юрій Юрійович |